ВОЛОДИМИР КОХАН – ВІЙСЬКОВИК, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ПОЛІТИК (1920 – 1930-ті рр.)
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.31-43Ключові слова:
Володимир Кохан,, громадсько-політична діяльність,, Західна Україна,, еміграція.Анотація
Проаналізовано основні напрями військової та громадсько-політичної діяльності Володимира Кохана в 1920–1930-х роках крізь призму суспільно-політичних процесів у регіоні. Акцентовано увагу на особливостях формування його світогляду, зокрема показано, що підґрунтя виразної національно-патріо-тичної свідомості Володимира Кохана заклали родинні цінності, а також просвітні, громадські установи Галичини, які вели активну освідомлювальну роботу серед українського населення регіону. Розглянуто внесок політика в діяльність Української військової організації (УВО), виокремлено коло його однодумців, серед яких – майбутні лідери національно-державницьких партій Галичини, національно-культурних організацій краю. Відзначено, що, пере-буваючи в УВО в період національно-визвольних змагань, польсько-української війни 1918–1919 рр., він доклав чимало зусиль для захисту національно-культурних, соціально-політичних прав українців Галичини. З’ясовано, що в середині 1920-х років, будучи членом Української партії національної роботи (УПНР), він виступив одним з активних прихильників утворення Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО). Схарактеризовано організаційно-політичну працю відомого політика, на конкретних прикладах проілюстровано боротьбу одного з лідерів української націонал-демократії за піднесення національної свідомості українців Галичини. Крізь призму політичної біографії В. Кохана показано складне переплетення політичних, соціальних і національ-них аспектів українського суспільно-політичного руху в досліджуваний період.
У загальних рисах схарактеризовано парламентську працю В. Кохана у вищому законодавчому органі Польщі. Доведено, що починаючи із 1928 р., партійна діяльність для одного з лідерів націонал-демократів відійшла на другий план, поступаючись парламентській роботі. Акцентовано вагу на організаційних здобутках у Фронті національної єдності (ФНЄ).
Посилання
Батьківщина. (1936). 28 вересня.
Верига В. (2007). Передмова. Дмитро Паліїв. Життя і діяльність. 1896–
: збірник праць і матеріялів. Львів. С. 5–10.
Вічевий рух. Віче УНДО в Сокалі. (1926). Діло. 13 квітня.
Вічевий рух. Справоздавче віче в Раві Руській. (1928). Діло. 18 червня. С.2.
Волинець С. (1965). Володимир Кохан. Передвісники і творці Листопа-
дового зриву. Західньо-українські громадські і політичні діячі. Вінніпег. С. 283.
До нового життя. (1933). Новий час. 19 липня.
Дописи. Любачівщина. (1928). Діло. 14 липня. С. 4.
З передвиборчого руху на Волині. (1930). Діло. 13 травня. С. 4.
Звихнення одної ідеї. (1934). Перемога. № 13.
Іщук-Пазиняк Н. (2007). Дмитро Паліїв – громадсько-політичний діяч і
публіцист. 1920–1939 роки. Дмитро Паліїв. Життя і діяльність. 1896–1944:
збірник праць і матеріялів. Львів. С. 27.
Кедрин І. (1976). Життя-події-люди. Спомини і коментарі. Нью-Йорк. 724 с.
Кугутяк М. (2002). Українська націонал-демократія. 1918–1939. Київ –
Івано-Франківськ. Т. 1. 465 с.
На виборчому фронті. Передвиборчий підготовчий рух у краю. (1928). Діло.
лютого. С. 3.
На організаційному фронті. Сокальщина. (1929). Діло. 1929. 09 серпня. С. 2.
Надбужанщина. Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина,
Холмщина і Підляшшя. Історико-мемуарний збірник. (1986). Т.1. Нью-Йорк –
Париж – Сидней – Торонто. 962 с.
Надбужанщина. Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина,
Холмщина і Підляшшя. Історико-мемуарний збірник. (1989). Т. 2. Нью-Йорк –
Париж – Сидней – Торонто. 952 с.
Надбужанщина. Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина,
Холмщина і Підляшшя. Історико-мемуарний збірник. (1994). Т.3. Нью-Йорк –
Париж – Сидней – Торонто. 736 с.
Народній Комітет. Хід нарад і дискусій. (1926). Діло. 16 травня.
Руйнування одної церкви. (1929). Діло. 9 серпня. С. 5.
Соляр І. (2011).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.