СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ: ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНИЙ АСПЕКТ (1914–1918 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.35.2021.81-113Ключові слова:
Союз визволення України, табори полонених, національно- освідомлююча праця, військоАнотація
Початок Першої світової війни призвів до заснування наддніпрянськими політичними емігрантами Союзу визволення України (СВУ), основним постулатом якого стало розбиття царської Росії та утворення незалежної Української держави. Бойові дії на російсько-австро-угорсько-німецькому фронті спричинилися до появи великої кількості вояків-українців у таборах військовополонених російської армії на території Австро-Угорщини та Німеччини.
Наголошено на заходах СВУ перед урядовими чинниками Центральних держав, завдяки чому вдалося виокремити сотні тисяч полонених українців в окремі табори, ізолювавши їх від російського впливу, і поширювати серед них ідею визволення українського народу. Акцентовано на діях керівництва СВУ щодо переконання впливових німецьких та австро-угорських кіл у необхідності здійснення комплексу політичних заходів, спрямованих на зміцнення національної самосвідомості вояків-українців. Зазначено розгортання широкої національно-патріотичної та культурно-просвітньої роботи Союзу серед полонених українців, окремо солдатського складу та офіцерів. Висвітлено результати наполегливої праці СВУ: зорганізування Українських громад у таборах, залучення значної кількості полонених до українства, а з утворенням Центральної Ради і проголошенням самостійності України моральна і психологічна їх підготовка до захисту своєї Вітчизни, успішне проведення у середовищі таборян формування дивізій Сіро-
та Синьожупанників, вояки яких стали одним із важливих елементів творення української національної армії в добу визвольних змагань 1917–1920 рр.
Посилання
Бутович М. (1966). Формування Сірої дивізії у Володимирі-Волинському.
За державність. Торонто. Ч. 11. С. 18–41.
Перші роковини Української Центральної Ради. (1918). Вістник політики,
літератури і життя (далі – Вістник політики). Відень. Ч. 13. С. 185.
Гаврилко М. (1979). Початки національно-просвітньої праці серед
полонених українців у таборі Фрайштадт. Союз визволення України. 1914–1918.
Відень. Нью-Йорк. С. 7–8.
Глевкий А. (1916). До полонених українців. Розсвіт. Раштат. С. 1.
Група полонених офіцерів-українців табору Терезієнштадт. (1917). Вістник
Союза визволення України (далі – Вістник). Відень. Ч. 17. С. 269.
Даниленко К. (1979). Видавниче товариство ім. Івана Франка. Союз
визволення України. Нью-Йорк. С. 157–174.
Даниленко К. (1979). Розвій суспільно-національної думки в таборі
Фрайштадт. Союз визволення України. Нью-Йорк. С. 13–31.
До всіх громадян Зальцведельського табору. (1917). Вільне слово.
Зальцведель. 3 квітня. С. 1.
До всіх полонених офіцерів-українців у Німеччині. (1917). Вістник. Ч. 53.
С. 839–840.
Дорошенко В. (1967). Всеукраїнське значення УСС. За волю України. Нью-
Йорк. 608 с.
Дорошенко В. (1954). Союз визволення України. Свобода. Нью-Йорк.
№ 154. С. 3.
Дорошенко Д. (1954). Історія України 1917–1923 рр. Т. 1. Доба Центральної
Ради. Нью-Йорк. 437 с.
До Союзу визволення України. (1917). Громадська думка. Вецляр. 20 січня.
С. 1.
До справи помочі Українській Народній Республіці. (1918). Вістник
політики. Ч. 9. 3 березня. С. 128–130.
Доценко О. (1934). Невідома сторінка з легенди про Українських Січових
Стрільців. Історичний калєндар-альманах «Червоної Калини» на 1934 рік. Львів.
С. 44–51.
До українських офіцерів і солдатів! (1918). Вільне слово. Зальцведель.
лютий. С. 1.
Дубрівний П. (1979). Товариство «Січ» ім. гетьмана Петра Дорошенка у
таборі Фрайштадт. Союз визволення України. Нью-Йорк. С. 73–78.
Енциклопедія українознавства. (2000). Львів. Т.8., Т. 9.
Заклик Бойової Управи УСС до українського народу. (1914). Діло. Львів.
серпень. С. 1.
Зелінський В. (1938). Синьожупанники. Берлін. 76 с.
Золотий вінець України. (1917). Громадська думка. Вецляр. 6 травень. С. 1.
Конференція українських таборових організацій в Німеччині. (1917).
Вістник. Ч. 45. С. 712.
Литвин В. (2008). Історія України. Київ. 814 с.
Мандат президентові Союза визволення України Олександрові Срокопису-
Йолтуховському. (1917). Вецляр. 3 травня. С. 1.
Мандзенко Й. (1966). Сірожупанники. За державність. Торонто. № 11. С. 5–17.
Організація частин українського війська з полонених у таборі Фрайштадт і
вимарш І-го куреня на Україну. (1918). Вістник політики. Ч. 11. С. 160–161.
Патер І. (2000). Союз визволення України: проблеми державності і
соборності. Львів. 345 с.
Перша українська конференція в Німеччині. (1917). Вільне слово.
Зальцведель. 9 травень. С. 1.
Полонені офіцери-українці табору Йозефштадт у Чехах Українській
Центральній Раді. (1918). Вістник політики. Ч. 1–2. С. 17–18.
Полонені на Український національний фонд. 1917. Вістник. Ч. 25. С. 399.
Полонені офіцери-українці до Центральної Української Ради. (1917).
Вістник. Ч. 34. С. 541.
Протест полонених українців-офіцерів табору Йозефштадт у Чехах проти
розстрілу богданівців. (1917). Вістник. Ч. 41. С. 645.
Прохода В. (1979). Вплив «Фрайштадтської республіки» і СВУ на
українську чинність у старшинських таборах у Терезіні та Йозефові. Союз
визволення України. Нью-Йорк. С. 51–56.
Святочні поздоровлення від Січових Стрільців Союзови визволення
України. (1915). Вістник. Ч. 15–16. С. 16.
Сімович В. (1937). Відгук березневої революції 1917 р. в таборах полонених
українців. Калєндар «Просвіти» на 1937 рік. Львів. С. 72–75.
Сімович В. (1939). Союз визволення України. Дніпро. Львів. с. 51–59.
Смаль-Стоцький Р. (1967). Початок віднови Української держави.
Календар-альманах Українського Народного Союзу на 1967 рік. Нью-Йорк.
С. 88–96.
Солдати-українці українського табору у Фрайштадті в Австрії до Української
Центральної Ради. (1918). Вістник політики. Ч. 1–2. С. 18.
Срібняк І. (1996). Діяльність Союзу визволення України серед полонених
старшин-українців у таборах Німеччини й Австро-Угорщини (1915–1918 рр.).
Київ. С. 296.
Срібняк І. (1997). Діяльність Союзу визволення України серед полонених
офіцерів російської армії в Австро-Угорщині (1914–1918 рр.). Сурмач. Лондон.
Ч. 1. С. 40–46.
Срібняк І. (2019). Процеси національної самоідентифікації полонених
офіцерів-українців в Австро-Угорщині на завершальному етапі першої світової
війни. Сучасна українська нація: мова, історія, культура. Матеріали
міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 15-річчя кафедри
українознавства Львівського національного медичного університету ім. Данила
Галицького. 16 березня 2019. Львів. С. 231–233.
Субтельний О. (1992). Історія України. Київ. 510 с.
Терлецький О. (1918). Історія української громади в Раштаті 1915–1918.
Київ; Ляйпціг. 429 с.
Українське земляцтво «Громада полонених офіцерів у Райхенбергу в
Чехах». (1918). Вістник політики. Ч. 5-6. С. 79.
Українське правительство до полонених українців. (1918). Вільне слово.
Зальцведель. 2 березень. С. 1.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України,
ф. 4405, оп. 1.
Центральний державний історичний архів України у Львові, ф. 368, оп. 1.
Library and Archives Canada (LAC). R–2297–0–3–E.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
