УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕРСОНАЛУ В ДІЯЛЬНОСТІ МИРОТВОРЧИХ МІСІЙ МІЖНАРОДНИХ СИЛ ООН

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33577/2313-5603.36.2021.100-110

Ключові слова:

миротворчі операції, місії, контингент, Міжнародні сили

Анотація

З проголошенням незалежності України одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики нашої держави є участь у заходах міжнародної спільноти щодо підтримання миру та безпеки в світі, відвернення та врегулювання міжнарод­них конфліктів. Враховуючи, що на сучасному етапі безпека будь-якої з держав значною мірою залежить не лише від надійності її кордонів, але й від загального військово-політичного клімату, керівництво нашої країни спрямовує свою миро­творчу діяльність на співпрацю з Радою Безпеки ООН, при цьому дотримуючись загальновизнаних принципів та норм міжнародного права.

У даній статті досліджується та аналізується співпраця українського національ­ного персоналу в миротворчих місіях Міжнародних сил сприяння безпеці. Особлива увага у викладеному матеріалі приділяється законодавчій базі, що регламентує миротворчу діяльність України під егідою ООН та в рамках співпраці з НАТО. Виділено й основні завдання, які покладались на український національний персонал у міжнародних місіях.

Починаючи з липня 1992 року, вже в статусі незалежної держави Україна почала брати участь у миротворчих операціях під егідою міжнародних організацій. Такі дії нашої держави підтверджують прагнення активного підтримання всіх колективних заходів ООН щодо збереження миру та стабільності як у Європі, так і в світі загалом.

Участь України у міжнародних миротворчих операціях ООН та НАТО дає вагомі позитивні результати, а якісне і бездоганне виконання завдань з боку українських миротворців, відповідальність, мужність та високий професіоналізм сформували українським миротворцям заслужено високий авторитет.

Поряд з тим участь українських підрозділів в міжнародних місіях та операціях сприяють зміцненню іміджу нашої Держави, створенню сприятливого клімату для налагодження та активізації двостороннього співробітництва з окремими державами. Також українські військовослужбовці мають змогу отримувати унікальний професійний досвід, знайомитись з сучасними вимогами в коригу­ванні пріоритетів розвитку Збройних Сил та модернізацією озброєнь і військової техніки. Разом з тим мають нагоду вносити зміни та коригувати навчальний процес підготовки миротворчого персоналу, зокрема з використанням можли­востей військово-технічного співробітництва зі збройними силами інших держав.

Висока оцінка з боку наших міжнародних партнерів стала основним підґрун­тям для постійного запрошення України до участі у новостворюваних та вже існуючих миротворчих місіях, розширення географії залучення Збройних Сил України до миротворчої діяльності в усьому світі.

Біографії авторів

Тетяна Іванівна Плазова , Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів)

професор кафедри гуманітарних наук

Олександр Васильович Тимощук , Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

начальник факультету

Посилання

Воєнна Доктрина України (2015). Затверджено Указом Президента України від 24 вересня 2015 року № 555/2015

Історія участі Збройних Сил України у міжнародних миротворчих місіях. URL:http://www.mil.gov.ua/index.php?

part=peacekeeping&lang=ua&sub=history (Дата звернення: 29.09.2019).

Котелянець О.О. (2012). Актуальні питання розвитку міжнародної миротвор¬чої діяльності України. Стратегічні пріоритети. № 2. С. 185 –190.

Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфлік¬тів на території колишньої Югославії: Постанова Верховної Ради України N 2538-XII від 3 липня 1992 року (1992). Відомості Верховної Ради України. № 38. 564 с.

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 24.04.2009 р. Про Стратегію міжнародної миротворчої діяльності України. Затверджено Указом Президента України від 15 червня 2009 р № 435/2009 (2009).

Про внесення змін до деяких законів України щодо участі Збройних Сил України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. Закон України від 18.09.2012 р. № 5286-VІ (2012).

Про направлення додаткового миротворчого персоналу для участі України у Силах Організації Об'єднаних Націй з підтримання миру на Кіпрі: Указ Президента України № 48/2012 1.02.2012 (2012).

Про направлення національного персоналу для участі України в тренувально-дорадчій Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан. Указ Президента України № 185/2015 від 30.03.2015 року (2015).

Про направлення національного персоналу для участі України в Багатопро-фільній інтегрованій місії ООН зі стабілізації у Малі: Указ Президента України від 9 січня 2019 р. № 6/2019. Офіційний вісник Президента України від 17 січня 2019 р. № 1. С. 6. (2019).

Рябих В. (2020). 29 років безпеки та оборони України: від спадщини СРСР до НАТО. URL:https://defence ua.com/army_and_war/bezpeki_ta_oborona_ ukrajini_ vid_nasliddja_srsr_do_nato-1473.html (Дата звернення: 20.02.2020).

Участь Збройних Сил України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки. URL: https://www.zsu.gov.ua/menu/5fea0a25db655005ff9ee9b6 (Дата звернення: 20.02.2020).

Хартія про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору. (1997). Голос України. N 127 (1627).

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-16

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ