СТАВЛЕННЯ СРСР ДО ЧЕХОСЛОВАЦЬКОЇ КРИЗИ І ПИТАННЯ ПІДКАРПАТСЬКОЇ РУСІ (1938 – 1939 РР.)
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.36.2021.207-230Ключові слова:
Мюнхенська угода, німецька окупація, чехословацька криза, СРСР, Підкарпатська РусьАнотація
У статті на підставі нещодавно оприлюднених документів проаналізовано позицію керівництва СРСР стосовно центральноєвропейської (чехословацької) політичної кризи напередодні Другої світової війни. Доведено, що дії СРСР, спрямовані на підтримку Чехо-Словаччини, були продиктовані передусім наміром виконати свої зобов’язання відповідно до радянсько-чехословацького договору про взаємну допомогу і тим самим запобігти внаслідок можливого воєнного конфлікту серйозним змінам у європейській геополітичній конфігурації, які були б на шкоду Москві. З іншого боку, територіальній анексії Чехо-Словаччини, а у подальшому і остаточній її ліквідації, сприяла політика Великобританії і Франції, уряди яких мало що зробили для того, аби зупинити німецьку експансію. Навпаки, підписавши Мюнхенську угоду, вони фактично визнали територію Центрально-Східної Європи сферою переважаючих інтересів Третього рейху, а його претензії «природним процесом».
Посилання
Архив внешней политики Российской Федерации (АВП РФ).
Ассман А. (2014) Длинная тень прошлого: мемориальная культура и историческая политика. Moсква, Новое литературное обозрение. 323 с.
Богів О., Задорожний В. (1999) Карпатська Україна (Підкарпатська Русь) у міжнародних відносинах (травень 1938 – березень 1939). Ужгород, Патент. 1999. 80 с.
Вегеш М. (1998) Закарпаття в контексті центральноєвропейської політичної кризи напередодні Другої світової війни. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. Київ, Інститут історії України НАН України. 30 с.
Вегеш М. (2004) Августин Волошин і Карпатська Україна. Львів, ЗУКЦ. 414 с.
Документы внешней политики СССР (1977 ) / Т. XXI. 1 января–31 декабря 1938 г. Комиссия по изданию дипломатических документов при Министерстве иностранных дел СССР А. Л. Громыко (Председатель комиссии), И. И. Земсков (заместитель Председателя), Г. К. Деев (ответственный секретарь). Москва, Политиздат. 792 с.
Документы и материалы кануна Второй мировой войны 1937–1939: в 2-х т. Т. 1. Ноябрь 1937 г. – декабрь 1938 г. МИД СССР (1981) Москва, Политиздат. 306 с.
Документы и материалы по истории советско-польских отношений Т. 6: 1933-1938 гг. (1969) Москва, Институт славяноведения Академии Наук СССР. 432 c.
Документы по истории мюнхенского сговора, 1937-1939 (1979). Москва, Политиздат. 471 с.
Год кризиса 1938–1939. Документы и материалы в двух томах. Т. 1. 29 сентября 1938 г. – 31 мая 1939 г. (1990) Москва, Политиздат. 562 с.
Государственный архив Российской Федерации (ГАРФ).
Грицак Я. (2000) Нарис історії України. Формування модерної української нації XIX-XX століття. Київ, Генеза. 360 с.
Жерко С. (2009) Польша и судетский кризис 1938 г. Мюнхенское соглашение 1938 года: история и современность. Материалы междунар. науч. конф. Москва, 15-16 октября 2008 г. Москва, Наука. С. 171 – 189.
История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941-1945 гг. (1960) (в 6-ти т.). Т. 1. Подготовка и развязывание войны империалистическими державами. Москва, Воениздат. 600 с.
Корнат М. (2015) Польская политика памяти после 1989 г: проблемы, дилеммы, постулаты. Россия и Польша: История общая и разобщенная. Москва, Аспект Пресс. С. 23-59.
Кудряченко А. (2019) Карпатська Україна у планах гітлерівської Німеччини. Русин. № 57. С. 271 – 293.
Марьина В. (2007) Советский Союз и чехо-словацкий вопрос во время Второй мировой войны. 1939-1945 гг. Кн. 1. 1939–1941 гг. Москва, Индрик. 448 c.
Международный кризис 1939 года в трактовках российских и польских историков (2009) Москва, Аспект Пресс. 479 с.
Мельтюхов М. (2002) Упущенный шанс Сталина: Советский Союз и борьба за Европу, 1939–1941 гг. (Документы, факты, суждения). Москва, Вече. 608 c.
Морозов С. (2004) Польско-чехословацкие отношения, 1933–1939. Что скрывалось за политикой «равноудаленности» министра Ю. Бека? Москва: Издательство Московского университета, 527 с.
Мюнхен 1938: Падение в бездну Второй мировой войны. (2018) Москва, Кучково поле. 272 с.
Невежин В. (1997) Синдром наступательной войны: Советская пропаганда в преддверии «священных боёв», 1939-1941 гг. Москва, Аиро-ХХ, 286 с.
«Обнародованы советские документы о Третьем рейхе» (2020) URL: https://lenta.ru/news/2020/05/21/docs/. (Дата звернення 27.07.2020).
Офіцинський Р. (2020а). Актуальне про угорську агресію на Закарпаття (1938–1944). В: Офіцинський Р. Карпатська Україна: історичні есе. Ужгород, Timpani. С. 145-150.
Офіцинський Р. (2020б). Окупація та анексія Карпатської України (березень-липень 1939) В: Офіцинський Р. Карпатська Україна: історичні есе. Ужгород, Timpani. С. 60-73.
Павленко О. (2008) Историографический образ «Мюнхена 1938 года» и проблемы исторической памяти. Мюнхенское соглашение 1938 года: История и современность: материалы междунар. науч. конф, 15-16 октября 2008, Москва, Наука. С. 388-408.
Польша в борьбе за Восточную Европу 1920–2020. (2020) Москва, Кучково поле, 176 с.
Постановление Съезда народных депутатов от 24 декабря 1989 г. № 979-1. О политической и правовой оценке советско-германского договора о ненападении от 1939 года. URL: https://www.lawmix.ru/docs_cccp/1241. (Дата звернення 22.07.20).
Президентская библиотека им. Б. Н. Ельцина.
Российский государственный архив социально-политической истории (РГАСПИ)
Российский государственный военный архив (РГВА).
Советско-польские отношения в политических условиях Европы 30-х годов XX столетия. (2004) Москва, Наука. 231 с.
Солонин М. (2011) Москва и «Мюнхен». Военно-промышленный курьер.
№ 8 (374), 2 марта 2011; № 9 (375), 9 марта 2011; № 10 (376), 16 марта 2011.
СССР, Восточная Европа и Вторая мировая война, 1939-1941: дискуссии, комментарии, размышления (2007) Москва, Наука. 486 с.
Субтельний О. (1993) Україна: історія. Київ, Либідь. 720 c.
XVIII съезд Всесоюзной Коммунистической партии (б). 10-21 марта 1939 г. Стенографический отчет (1939) Москва, Госполитиздат. 737 с.
Трофимович В., Трофимович Л. (2019) Карпатоукраїнський аспект зовнішньої політики європейских країн у період чехословацької кризи (1938-1939 рр.) Русин. № 57. С. 251-270.
Трофимович Л., Трофимович В. (2013) Небезпечне суперництво… Українське питання в зовнішній політиці Польщі та Радянського Союзу 1938-1939 рр. Рівне, Волинські обереги. 234 с.
Центральный архив Министерства обороны Российской Федерации (ЦАМО РФ)
Чубарьян А. (2008) Канун трагедии: Сталин и международный кризис, сентябрь 1939 – июнь 1941 года. Москва, Наука. 484 с.
Яжборовская И. (2015) Польша новейшего времени в исторической политике СССР и современной России В: Россия и Польша. История общая и разобщённая. Москва, Аспект Пресс. С. 230-247.
Cirkulárni telegramy 1920-1935. (2002) Z dokumentů Archivu Ministerstwa zahraničnich věci České republiky. Praga, Společnost Edvarda Beneše. 277 s.
Deszczyński M-P. (2003) Ostatni egzamin. Wojsko Polskie wobec kryzysu czechosłowackiego 1938–1939. Warszawa, Neriton. 202 s.
Faber D. (2009) Munich: the 1938 appeasement crisis. London, Simon & Schuster. 518 p.
Kamiński M-K. (2001) Konflikt polsko-czeski 1918–1921. Warszawa, Neriton. 476 s.
Kamiński M-K. (2003) List do Redakcji «Dziejów Najnowszych». Dzieje Najnowsze. № 4. S. 229-231.
Kornat M. (2002) Polska 1939 roku wobec paktu Ribbentrop-Mołotow: problem zbliżenia niemiecko-sowieckiego w polityce zagranicznej II Rzeczypospolitej. Warszawa, Polski Instytut Spraw Międzynarodowych. 808 s.
Kornat M. (2010) Stan badań na temat stosunków polsko-radzieckich. W: Białe plamy – czarne plamy: Sprawy trudne w relacjach polsko-rosyjskich (1918–2008), Warszawa, Polski Instytut Spraw Międzynarodowych. S. 793-841.
Nevezhin W. (2000) Tajne plany Stalina: propaganda sowiecka w przededniu wojny z Trzecią Rzeszą 1939-1941. Kraków, Arcana. 292 s.
Pepłoński A. (1996) Wywiad Polski na ZSRR. 1921–1939. Warszawa, Bellona. 392 s.
Putin W. (2009) Karty historii – powód do wzajemnych pretensji, czy podstawa pojednania i partnerstwa? URL: https://wyborcza.pl/1,75399,6983945 (Дата звернення 24.07.2020).
Samuś P., Badziak K., Matwiejew G. (1998) Akcja «Łom». Polskie działania dywersyjne na Rusi Zakarpackiej w świetle dokumentów Oddziału II Sztabu Głównego WP. Warszawa, Adiutor. 327 s.
Valenta J. (2003) List do Redakcji «Dziejów Najnowszych». Dzieje najnowsze. № 4. S. 227-228.
Wierzbiański K. (1986) Benesz a Polska. Zeszyty Historyczne. № 76. S. 79-88.
Włodarkiewicz W. (2002) Przed 17 września 1939 roku: radzieckie zagrożenie Rzeczypospolitej w ocenach polskich naczelnych władz wojskowych 1921–1939. Warszawa, Neriton. 317 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
