ІСТОРИЧНА ПОЛІТИКА РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЯК ЗАГРОЗА НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.36.2021.231-244Ключові слова:
Національна безпека, історична політика, політика пам'яті, історична свідомістьАнотація
У статті аналізується процес формування та сутність історичної політики, яку провадить владна еліта сучасної РФ, методи її реалізації, ключові ознаки. Характеризуються інструменти та засоби, що використовуються задля її практичної реалізації в умовах тоталітарного суспільства. Розкрито сутність поняття «історична політика» та її основні характеристики. Зазначено ризики та небезпеки які містить її провадження у РФ на державному рівні як для російського суспільства так і для національної безпеки України. Описано діючі методики формування суспільної свідомості за розробленими владою шаблонами з метою досягнення політичних цілей та використання історії для обґрунтування агресивної зовнішньої політики РФ.
Посилання
Агафонов А. И. (2014) Украина: оценки истории (проблема развития). Технологос. 2014. № 1. С. 14 – 20.
Ассман А. (2014). Длинная тень прошлого: мемориальная культура и историческая политика, Москва, Новое литературное обозрение, 238 c.
В СК создано подразделение по расследованию фактов реабилитации нацизма и фальсификации истории (2020) URL: https://www.youtube.com/-watch?v=yyIvRFCc4Sc [Дата звернення: 22 квітня 2021].
Васильченко В. (2017) Германия после Холокоста. Спор историков и рождение современной Германии. Горький. URL: https://gorky.media/context/-germaniya-posle-holokosta/ [Дата звернення: 24 березня 2021].
Гайнутдинов Д., Чиков П. (2019). Россия против Истории. Наказание за пересмотр. Доклад международной Агоры. URL: https://guides.files.bbci.co.uk/-bbc-russian/Russia_v_History.pdf [Дата звернення: 30 березня 2021].
Касьянов Г. (2019). Украина и соседи: историческая политика. 1987 –2018. Москва, Новое литературное обозрение, 631 с.
Конституция Российской Федерации (принята на всенародном голосо-вании 12 декабря 1993 г.) (с поправками). (1993) URL: http://base.garant.ru/-10103000/aae119c5fa225c0d54e7c866f74a3548/ [Дата звернення: 27 травня 2021].
Малинова О. Ю. (2012) Использование прошлого в российской официаль-ной исторической политике (на примере анализа ежегодных президентских посланий). Историческая политика в ХХІ веке: сб. статей. Москва, Новое литературное обозрение, С. 368 – 389.
Малинова О. Ю. (2019) Кто и как формирует официальный исторический нарратив? Анализ российских практик. Полития. № 3 (94) С. 103-126.
Мединский В.Р. (2018) Священные цифры Сталинграда. Российская газета. № 7497 (34).
Миллер А. И. (2009) Россия: власть и история. Pro et Contra. № 3-4 (46). Т. 13. С. 6 – 22.
Миллер А. И. (2012) Историческая политика в Восточной Европе начала ХХІ в. Историческая политика в ХХІ веке: сб. статей. Москва, Новое литера-турное обозрение, С. 7-32.
О Комиссии при Президенте Российской Федерации по противодействию попыткам фальсификации истории в ущерб интересам России: Указ Президента Российской Федерации от 15.05.2009 г. № 549. (2009). URL: http://www.kremlin.ru/acts/bank/29288 [Дата звернення: 31 березня 2021].
Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII (2018). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text [Дата звернення: 25 травня 2021].
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України»: Указ Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020 (2020). URL: https://www.president.gov.ua/-documents/3922020-35037 [Дата звернення: 25 травня 2021].
Россия и Украина на перекрестках истории: пособие для учителей истории. (2012) Москва, Олма Медиа Групп, 319 с.
Рубцова В.Ю. (2017) Политика памяти в практике конструирования локальной идентичности. Вестник Удмуртского университета. Т.1 вып. 4. 451 с.
Руководителям учреждений ОИФН РАН. Распоряжение заместителя академика-секретаря Отделения историко-филологических наук РАН, Руководителя секции истории ОИФН РАН академика В.А.Тишкова от 23.06.2009 № 14100-1255/119 (2009). URL: http://gdb.rferl.org/92BD2F83-749F-4B1D-91C8-144DB810E604_mw800_s.jpg [Дата звернення: 31 березня 2021].
Траба Р. (2012) Польские споры об истории в XXI в. Историческая политика в ХХІ веке: сб. статей. Москва, Новое литературное обозрение, С. 65-102.
Сучасна історична політика Польщі: виклики для України. Аналітична записка (2017). Національний інститут стратегічних досліджень: URL: http://old2.niss.gov.ua/articles/2528/ [Дата звернення: 25 травня 2021].
Юдин Г.Б., Хлевнюк Д.О. (2017) Какое прошлое нужно будущему России? Краткий аналитический отчет по социологическому исследованию в рамках доклада Вольного исторического общества. URL: https://komitetgi.ru/service/ Социология.pdf [Дата звернення: 20 квітня 2021].
Яблонський В.М., Лозовий В.С., Валевський О.Л., Здіорук С.І., Зубченко С.О., Іщенко А.Ю., Карпенко М.М., Литвиненко О.М., Степико М.Т., Токман В.В., Черненко Т.В. Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналітична доповідь. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-09/dopovid_polityka_druk_03.pdf [Дата звернення: 15 червня 2021].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
