ФОРТЕЦЯ «МИКОЛАЇВ» У СИСТЕМІ ОБОРОНИ ГАЛИЧИНИ У 1850 – 1914 рр.
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.37.2022.18-42Ключові слова:
defensive of Galychyna, fortress Mykolaiv, Konrad von Hötzendorf, Böhm-Ermoli, Brusilov, Kornilov, Denikin, Kurmanowych, GrekovАнотація
Розглянуто проблеми підготовки оборони Галичини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. на прикладі розгортання будівництва і використання фортеці «Миколаїв» на Дністрі. Розкриті ідеї побудови оборони, принципові зміни фортифікації в означений період (стрільба із закритих позицій та використання фугасних снарядів) і розташування, типи й особливості укріплень фортеці «Миколаїв» на різних етапах будівництва. Показано, як розгорталося будівництво, дискусії навколо принципів оборони Галичини, створення нової інфраструктури із мережею залізниць, доріг з твердим покриттям, залізничних і шосейних мостів, зміни політичної кон’юнктури (передовсім, австро-російських відносин), діяльності російської розвідки («справа Редля») і галицьких москвофілів. Особлива увага приділена подіям навколо фортеці в ході Галицької битви 1914 р. та польсько-української війни 1918–1919 рр., зокрема участь у цих подіях відомих полководців Конрада фон Гетцендорфа, Бема-Ермолі, Брусілова, Корнілова, Денікіна, Курмановича і Грекова. Висвітлено епізоди здобуття фортеці російським військом і боїв навколо неї. Миколаївська фортеця – одна з найкраще збережених пам’яток фортифікації Першої світової війни та території України. Але в наші дні є спроби знищити залишки фортеці і розгорнути на її території кар’єри для добування піску.
Посилання
Белой Александр (1929). Галицийская битва. Москва, 390 с.
Бестужев Игорь (1965). Борьба в России по вопросам внешней политики накануне Первой мировой войны. “Исторические записки”. Т. 75. Москва, С. 44–85.
Бовыкин Валерий (1961). Из истории возникновения Первой мировой войны: Отношения между Россией и Францией в 1912–1914 гг. Москва, 208 с.
Богданович Модест (1876). Восточная война 1853–56 гг. Т. 1. Санкт-Петербург, 278 с.
Бондаренко Вячеслав (2016). Лавр Корнилов. Москва, 220 с.
Брусилов Алексей (1963). Мои воспоминания. Москва, 287 с.
Величко Константин (1910). Новые форты Антверпена. Инженерный журнал. № 3. Санкт-Петербург, С. 41–49.
Виноградов Кирилл (1955). Некоторые особенности экономического развития Австро-Венгрии накануне Первой мировой войны”. Ученые записки Ленинград¬ского гос. ун-та. Вып. 23. Ленинград, С. 67–91.
Виноградов Кирилл, Писарев Юрий (1966). Главные направления внешней политики Австро-Венгрии.Вопросы истории. Москва, № 6, С. 84-101.
Войтович Леонтій (2014). Забутий епізод Галіційської битви: бій між Демнею і Лінденфельдом. Перша світова війна у військово-історичному вимірі (до 100-річчя події). Львів, С. 160-163.
Войтович Леонтій (2018). Еволюція системи фортифікації. Бастіонна система. Войтович Л., Голубко В. Історія війн і військового мистецтва. Т. 2. Харків, С. 95–96.
Войтович Леонтій (2020). Фортеця Миколаїв. Войтович Л., Ощипок Н. Миколаїв над Дністром: місто і люди. Львів, С. 389-409.
Войтович Леонтій (2021). Зрада полковника Редля і обговорення Миколаїв-ської фортеці у російській військовій пресі напередодні Першої світової війни. Миколаїв – фортеця на Дністрі. Збірник матеріалів Міжнародної наукової кон-ференції (3-4 вересня 2021 р. м. Миколаїв). Львів, 56–59.
Волков Олександр (2009). Австрійські укріплення кінця ХІХ – початку ХХ ст. на околицях Львова. “Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”. № 19. Львів, С. 154-156.
Гайсенюк Віталій (2017). Початок кінця. Москвофіли у Великій війні (1914–1918). Чернівці, 304 с.
Галущак Михайло (2021). Миколаївська фортеця у планах головнокоманду-вача Галицької Армії Олександра Грекова під час Чортківської офензиви. Мико-лаїв – фортеця на Дністрі. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (3-4 вересня 2021 р., м. Миколаїв). Львів, С. 77–80.
Голубко Віктор (2021). Миколаївська фортеця у Галицькій битві у серпні–вересні 1914 р. Миколаїв – фортеця на Дністрі. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (3-4 вересня 2021 р., м. Миколаїв). Львів, С. 63-66.
Грицюк Валерий, Науменко Андрій (2021). Здобуття російськими військами фортеці «Миколаїв» під час Галицької битви. Миколаїв – фортеця на Дністрі. Збірник матеріaлів Міжнародної наукової конференції (3-4 вересня 2021 р., м. Миколаїв). Львів, С. 49-52.
Данилов Юрий (1924). Россия в Мировой войне 1914-1915 гг. Берлин, 396 с.
Деникин Антон (1991). Путь русского офицера. Москва, 428 с.
Дєдик Олександр (2013). Галичина у планах віденських стратегів: концепції, комунікації та фортифікації. Цитаделя. Львів, ч. 1 (9), С. 20–30.
Зайончковский Андрей (1926). Подготовка России к мировой войне в международном отношении. Москва, 440 с.
Зайончковский Андрей (1938). Мировая война 1914–1918 гг. Т. 1. Кампании 1914–1915. Москва, 334 с.
Игнатьев Анатолий (1962). Русско-английские отношения накануне Первой мировой войны (1908–1914 гг.). Москва, 400 с.
Ипполитов Георгий (2006). Деникин. Киев, 665 с.
Качараба Степан (2021). Участь населення Галичини у будівництві Дністров-ської лінії укріплень у 1911–1914 рр. Миколаїв – фортеця на Дністрі. Збірник матерівлів Міжнародної наукової конференції (3-4 вересня 2021 р., м. Миколаїв). Львів, С. 60–62
Киган Джон. Первая мировая война. Москва, 572 с.
Кривизюк Леонид (2021). Бої на підступах до фортеці «Миколаїв» наприкінці літа – на початку осені 1914 р. Миколаїв – фортеця на Дністрі. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (3–4 вересня 2021 р. м. Миколаїв). Львів, С. 53–55
Людвиг Эмиль (1929). Последний Гогенцоллерн.Ленинград, 316 с.
Мильштейн Mихаил (1966). Дело полковника Редля. Военно-исторический журнал. Москва, № 1, С. 47–56.
Могилевич Александр, Айрапетян Михаил (1940). На путях к мировой войне 1914–1918 гг. Москва, 294 с.
Озірковський Леонід (2021). Перспективи збереження і використання історич¬них пам’яток Миколаївщини. Миколаїв – фортеця на Дністрі. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (3-4 вересня 2021 р., м. Миколаїв). Львів, С. 96-99.
Олейников Алексей (2017). Огонь по невидимой цели. “Военно-промышленный курьер”. Вып. 9 (673). Москва.
Піняжко Тарас (2008). Львівська Цитадель. Львів, 200 с.
Потоцкий Сергей (1911). Австро-Венгрия. Военно-географический очерк и вооруженные силы. Военная энциклопедия. Т. 1. Санкт-Петербург, С. 71-85.
Ростунов Иван (1975). «Галицийская битва». История Первой мировой войны 1914–1918. Т. 1. Москва, С. 333-346.
Румянцев Евгений. Справочник по организации и составу австро-венгерской армии после проведения мобилизации в августе 1914 года (доступ отримано 20 вересня 2021): www.grwar.ru/library/Rumyantsev-Austro-HungarianArmy1914/-RM_AHA19144.html
Соляр Ігор (2021). Перша світова війна в історичній пам’яті українського населення Галичини у міжвоєнний період 1920-1939 рр. Миколаїв – фортеця на Дністрі. Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (3-4 вересня 2021 р., м. Миколаїв). Львів, С. 70-72.
Стратегический очерк войны 1914-1918 гг. Ч. 1. (1922). Москва, 274 с.
Сухий Олексій (2003). Від русофільства до москвофільства (російський чинник в громадській думці та суспільно-політичному житті галицьких українців у ХІХ столітті). Львів, 498 с.
Ткачук Павло (2021). Закриті артилерійські позиції у практиці фортифікації на початку Першої світової війни. Миколаїв – фортеця на Дністрі. Збірник мате-ріалів Міжнародної наукової конференції (3-4 вересня 2021 р., м. Миколаїв). Львів, С. 46-48.
Ющенко Максим, Петрик Василь, Піняжко Тарас (2019). Миколаїв-Розвадів-ське передмостове укріплення 1854–1914 рр. (Bruckenkopf Mikolajow–Rozwadow). Збірник матеріалів: Археологія і фортифікація України. Кам’янець-Подільський, С. 162-169.
Ющенко Максим, Петрик Василь, Піняжко Тарас (2021). Миколаїв-Розвадівське передмостове укріплення (Bruckenkopf Mikolajow am Dniester). Миколаїв – фортеця на Дністрі. Збірник матеріaлів Міжнародної наукової конференції (3-4 вересня 2021 р., м. Миколаїв). Львів, С. 7-45.
Baczkowski Michał (2002). Awstro-Węgierskie inwestycje militarne w Galicje w planach strategicznych Franza Conrada fon Hötzendofra”. Śląsk, Polska, emigracja. Studia dedykowane prof. Andrzejowi Pilchowi. Ed. I. Poczyńska. Kraków, S. 111–122.
Baczkowski Michał (2004). Wartownie kolejowe w systemie obronnym Galicji. Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne. Z. 131. Kraków, S. 127–135.
Bogdanowski Janusz (1966). Fortyfikacja austriacka na ziemiach polskich w latach 1850–1914. Studia i Materiały do Historii Wojskowości. T. 12. Warszawa, cz. 1, S. 72–96.
Brzoskwinia Waldemar, Bujas Piotr. Ufortyfikowanie strażnice kolejowe w Galicje na początku XX wieku. Zarys problemu. Stan badań. Problemy ochrony. Forteca. 1997, nr. 2 (2), s. 21–34.
Brunner Moritz von (1909). Die beständige Befestigung: für die k. u. k. Millitärbilungsanstalten und zum Selbstunterrichte für Offiziere alter Waffen herausgegeben. Wien, 149 s.
Сonrad von Hötzendorf Franz (1923). Aus miener Dienstzeit. 1906–1918. Bd. 4. Wien, 630 s.
Der Schlieffenplan. Analysen und Dokumente (2006). Hrsg. Hans Ehlert, Michael Epkenhans, Gerhard P. Gros. Paderborn: Schoening, 496 s.
Fischer Fritz (1969). Krieg der Illusionen: Die deutsche Politik von 1911 bis 1914. Düsseldorf, 805 s.
Hamann Brigitte. (2007). Kronprinz Rudolf. Ein Leben. Münhen, 384 s.
Hilbrand Erich (1975). Maximian Jozeph Erzgerzog von Österreich-Este. Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950. Bd. 5. Wien, S. 168.
Ilwof Franz (1906). Kuhn, Franz Freiherr von Kuhnenfeld. Allgemeine Deutsche Biographie. Bd. 51. Leipzig, S. 422–428.
Kiszling Rudolf (1974). Franz Graf Conrad von Hötzendorf. Tausend Jahre Österreich. Eine Biographisze Chronik. Hrsg. W. Pollak. Bd. 3. Wien, 39–46.
Kuhr Franz (1870). Der Gebirgskrieg. Wien, 241 s.
Markus Georg (1984). Der Fall Redl. Wien–München, 286 s.
Matkowski Krzysztof, Dzieślewski Zygmunt (1933). Druga bitwa pod Lwowem. Bellona. T. 92. Warszawa, 81–98.
Mombauer Annika (2005). Of War Plans and War Guilt. The Debate Surrounding the Schliffen Plan. Journal of Strategic Studies. Vol. 28. s. 857–885.
Mondésir Piarron de (1909). La fortification cuirassée. Paris, 370 p.
Moritz Verena, Leidinger Hannes (2012). Oberst Redl. Der Spionagefall, der Skandal, die Fakten. Wien, 320 р.
Österreich-Este Maximian Jozeph von (1850). Versuch eines kriegs – systemes des österreichischen kaiserthumes. Wien, 47 s.
Österreich-ungarns letzter krieg 1914–1918 (1831). Bd. 1. Wien, 568 s.
Pawlik Tadeusz (1932). Bitwa pod Lwowem. Warszawa, XI+341+XVII s.
Radetzky Joseph (1858). Militärische Betrachtung der Lage Österreich. Denkschriften militärisch-politischen Inhalts aus dem handschriftlichen Nachlas des k. k. Österreichischen Feldmarschlls Grafen Redetzky. Stuttgart–Ausburg, 1858. 552 р.
Rauchensteiner Manfried (2003). Redl Alfred. Neue Deutsche Biographie. Bd. 21. Berlin, S. 244–245.
Regele Oskar (1955). Feldmarschall Conrad. Aufrag und Erfullung 1906–1918. Wien–München, 613 s.
Ritter Gerchard (1956). Der Schlieffenplan Kritik einer Mythos. Mit erstmaliger Veröffentlichung der Texte und 6 Kartenskizzen. München, 201 s.
Schlosser Аnton (1981). Johann Erzherzog von Österreich. Allgemeine Deutsche Biographie. Bd. 14. Leipzig, 1981, S. 281–305.
Skid Alan (2011). Field Marshal Radetzky, Imperial victor and military genius. London, 296 p.
Staveshagen Willibald (1910). Grundriss der befestigungslehre, sowie des verkehrs und nachrichtenwesens. 4 aufl. Berlin, 338 s.
Steinitz Eduard von. Horstenau Edmund Glaise von (1937). Die Reichsbefestigung Österreich-Ungarns zur Zeit Conrads von Hötzendorf. Wien, 140 s.
Steinitz Eduard von, Brosch Teodor (2007). Fortyfikacje Austro-Węgier w czasach Conrada von Hotzendorf. [Klasyka architectura militaris. T. 5]. Pultusk, 96 s.
Stone Norman (1998). The Eastern Front, 1914–1917. London, 352 s.
Suchoń Filip (2009).Brytyjskie strażnice kolejowe w Południowej Afryce 1900–1902. „Infort”, nr 22, s. 51–59
Suchoń Filip, Olesiak Justyna (2019). Zespol ufortyfikowannych strażnic kolejowych w Kamionce Wielkiej”. Malopolska. T. XXI. Kraków, S. 89–107.
Urbański August von Ostrymiecz (1938). Conrad von Hötzendorf. Soldan und Mensch. Graz–Leipzig–Wien, 322 s.
Wurzbach Constantin von (1862). Hes, die Freiherr von. Biographisches Lexikon des Kaiserthums Osterreich. 8 Theil. Wien, 415–423.
Wurzbach Constantin von (1872). Radetzky Joseph Graf. Biographisches Lexikon des kaiserthums Österreich. 24 Theil. Wien, 177–193.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
