ОДЕСЬКИЙ «ЛИСТОПАДОВИЙ ЧИН» ОТАМАНА ПЕТРА БУБЕЛИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33577/2313-5603.37.2022.80-97

Ключові слова:

П. Бубела, Листопадовий Чин, Галицька Армія, більшовики, Одеса

Анотація

У статті розглянуті події, що відбувалися в Одесі у 1920 р,. та висвітлена участь у них кадрового військового, отамана Галицької Армії (ГА) Петра Бубели. Методологічною основою дослідження став комплексний підхід до аналізу війсь­кової діяльності П. Бубели, яка розпочалася ще у період Першої світової війни й виявилася в успішній організації Листопадового Чину 1918 р. у Львові. У дослі­дженні на основі джерельного матеріалу розкривається участь П. Бубели у перего­ворах з денікінцями наприкінці 1919 р. Виходячи з його успішного досвіду органі­зації Листопадового Чину у Львові, командування (Начальна Команда) Галицької Армії (ГА) довірило йому провести подібну операцію в Одесі на початку 1920 р. Брак часу, незначна кількість галицьких військових сил в Одесі, швидкий більшо­вицький наступ не дозволили П. Бубелі реалузувати план командування ГА. Констатується, що дослідження військової діяльності П. Бубели, зокрема його участь в одеських подіях 1920 р., залишаються перспективними і потребують подальшого ґрунтовного вивчення.

Біографії авторів

Андрій Володимирович Прокіп , Львівський історичний музей

провідний науковий співробітник

Юрій Володимирович Михальський , Львівський торговельно-економічний університет

У статті розглянуті події, що відбувалися в Одесі у 1920 р,. та висвітлена участь у них кадрового військового, отамана Галицької Армії (ГА) Петра Бубели. Методологічною основою дослідження став комплексний підхід до аналізу війсь­кової діяльності П. Бубели, яка розпочалася ще у період Першої світової війни й виявилася в успішній організації Листопадового Чину 1918 р. у Львові. У дослі­дженні на основі джерельного матеріалу розкривається участь П. Бубели у перего­ворах з денікінцями наприкінці 1919 р. Виходячи з його успішного досвіду органі­зації Листопадового Чину у Львові, командування (Начальна Команда) Галицької Армії (ГА) довірило йому провести подібну операцію в Одесі на початку 1920 р. Брак часу, незначна кількість галицьких військових сил в Одесі, швидкий більшо­вицький наступ не дозволили П. Бубелі реалузувати план командування ГА. Констатується, що дослідження військової діяльності П. Бубели, зокрема його участь в одеських подіях 1920 р., залишаються перспективними і потребують подальшого ґрунтовного вивчення.

Посилання

Баринов Н. (2020). Красная армия в освободительном походе: «не все так однозначно». URL: https://warcats.ru/2020/12/05/krasnaya-armiya-v-osvoboditelnom-pohode-ne-vsyo-tak-odnoznachno/#comment-1110[дата зверн.: 28.12.2021].

Большая советская єнциклопедия (БСЭ). (1956). Советско-германский договор 1939. Издание второе. Т. 39. 664 с.

Голубко В. (2012). Львів і львів'яни у 1939 році: перші воєнні будні. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Вип. 21. С. 225-243.

Гриневич В.А. (2003). Червона армія у війнах і військових конфліктах 1939-1940 рр.: військово-політичні, ідеологічні та соціально-психологічні аспекти. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Вип. 10. С. 340-372.

Дроговоз И. (1999). «Железный кулак РККА». Танковые и механизированное корпуса Красной Армии 1932-41 гг. Издательский дом. «Техника-молодежи». 80 с.

Документы внешней политики СССР. Т. XXII. 1939. (1992). В 2 кн. Кн. 2. Сентябрь-декабрь / М-во иностр. дел РФ. М.: Междунар. отношения. 688 с.

Зінченко О., В’ятрович В., Майоров М. … (2016). Війна і міф. Невідома Друга світова. Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля». 272 с.: іл.

Катынь. Пленники необъявленной войны. Документы и материалы. (1999). Под редакцией Р. Г. Пихои, А. Гейштора. Составители: Н. Лебедева, Н. Петросова, Б. Вощинский, В. Матерский. М. 608 с.

Ковалюк В. Р. (1991). Західна Україна на початку Другої світової війни. Укр. Іст. Журнал. № 9. С. 30-42.

Король В. (2009). Так починався визвольний похід. Голос України (газета Верховної Ради України). 12 вересня.

Кривизюк Л. П., Бабірад І. В. (2011). Створення та розвиток танкових військ СРСР між світовими війнами та під час Другої світової війни. Військово-науковий вісник. Випуск 16. АСВ. Львів. С. 33-46.

Кривизюк Л. П., Юрчук О.О. (2014). Танки і танкові війська: вчора, сьогодні, завтра. Львів: Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 362 с.

Кривизюк Л. П. (2017). Полковник Павло Шандрук на службі у війську польському. Військово-науковий вісник. Випуск 27. НАСВ. Львів. С. 308-315.

Кривизюк Л. П., Мокоївець В. І. (2017). Вишкіл офіцерів-танкістів Червоної Армії: 30-40 рр. ХХ ст.Військово-науковий вісник. Випуск 28. НАСВ. Львів. С. 34-45.

Лебедева Н.С. (1996). Четвёртый раздел Польши и катынский расстрел. Другая война.1939-1945. М. 487 с.

Лебедева Н., Гловацкий А. (2017). Польща между СССР и Германией. 1939-1941. Белые пятна – черные пятна: Сложные вопросы в российско-польских отношениях. Научное издание / Под общ. ред. А. В. Торкунова, А. Д. Ротфельда. Отв. ред. А. В. Мальгин, М. М. Наринский. М.: Аспект Пресс. 823 с.

Литвин М., Науменко К. (2010). Сталін і Західна Україна. 1939-1941 рр. Київ. 80 с.

Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. (1999). 1939 р. Західні землі України. Львів. 152 с.

Лосик О. А. (1962). История танковых войск Советской Армии: В 3 т. / Т. 1. Зарождение и развитие танковых войск Советской Армии до Великой Отечественной войны (1917-1941 гг.). М. 273 с.

Мельтюхов М. И. (2000). Упущенный шанс Сталина. Советский Союз и борьба за Европу: 1939-1941. М.: Вече, 605 с.

Мельтюхов М. И. (2001). Советско-польские войны. Военно-политическое противостояние 1918-1939 гг. М.: Вече. 464 с.

Орлов А. С. (2003). Сталин в предверии войны. М.: Изд-во Эксмо. 416 с.

Освободительній поход Красной армии в Польщу. URL:http://tankfront.ru/-polska/in-action/pohod_v_polshu_1939.html[дата зверн.: 13.10.2021]

Патриляк І. К., Боровик М. А. (2010). Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду. Ніжин.: Видаваць ПП Лисенко М.М. 590 с.

Российский государственный военный архив (далі – РГВА).

Рубльов О.С. (2019). Український фронт 1939. [Електронний ресурс] // Енци¬клопедія історії України: Україна – Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. К.: В-во «Наукова думка». 842 с. Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ukrainskyj_front_1939.

Руккас А. (2010). Бойові дії радянських військ у вересні 1939 р. Україна в Другій світовій війні: погляд з XXI століття. Історичні нариси / НАН України. Інститут історії України. К.: Наукова думка, Кн. 1. С. 165-195.

Руккас А. (2011). Польсько-радянська війна 1939. Енциклопедія історії України. Т. 8. Київ.: Наук. думка. С. 394-395.

Семиряга М.И. (1992). Тайны сталинской дипломатии. 1939-1941. М.: Высшая школа. 303 с.

СередницькийЯ. А. (2016). Павло Шандрук. Вереснева кампанія 1939 року. Тернопіль: Мандрівець. 192 с.

СССР-Германия. 1939-1941 гг. (2009). Вестник архива Президента Российской Федерации. М. С. 194-197.

Типпельскирх К. (1999). История Второй мировой войны. Москва: АСТ. 796 с.

Фляйшхауэр И. (1990). Пакт. Гитлер, Сталин и инициатива германской дипломатии 1938–1939. Пер. с нем. Москва: Прогресс. 480 с.

Шпаковский С., Санеев С. (2005). «Освободительный поход» Красной Армии. Бронетехника и танкове войска Польши. 1919-1939. Танкомастер. № 06. 48 с.

Центральный архив Министерства обороны Российской федерации (далі – ЦАМО РФ)

Яким С. С. (2001). Західна Україна в 1939 році: визволення, включення чи воз’єднання. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». № 431: Держава та армія. С. 69-76.

Rawski Т., Stapor Z., Zamojski J. (1966).Wojna wyzwolencza narodu polskiego w latach 1939-1945. W-wa. 884 s.

Polski czyn zbrojny w II wojnie swiatowej. Wojna obronna Polski 1939. (1979). Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej. 949 s

Centralne Archiwum Wojskowe (CAW), kolekcja akt rosyjskich, sygn. arch. 807, k. 16.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-07

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ