ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНА ПОЛІТИКА НАТО ТА ПРАКТИКА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ КОМУНІКАЦІЙ ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНОГО АЛЬЯНСУ
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.37.2022.194-214Ключові слова:
стратегічні комунікації Північноатлантичного альянсу; інформа¬ційно-комунікативна діяльність та громадська дипломатія НАТО; комунікативні стратегії; дезінформація; гібридні та інформаційні війни; партнерство Україна-НАТО у сфері стратегічних комунікаційАнотація
У статті всебічно досліджено інформаційно-комунікативну діяльність та політику стратегічних комунікацій Організації Північноатлантичного договору. Стратегічні комунікації НАТО розглядаються як невід’ємна складова зовнішньополітичної діяльності Альянсу. Досліджено сутність й концептуальні засади стратегічних комунікацій НАТО, принципи та вектори реалізації комунікативних стратегій, проаналізовано історію становлення та трансформації інституту стратегічних комунікацій Північноатлантичного альянсу, висвітлено інституційний та нормативно-правовий вимір реалізації інформаційно-комунікативної діяльності організації. У статті обґрунтовано визначальну роль стратегічних комунікацій НАТО у забезпеченні транспарентності структури, формуванні іміджу організації, налагодженні конструктивного діалогу з державами-учасницями та країнами-партнерами Альянсу з метою поглиблення обізнаності, розуміння, підтримки діяльності та політики НАТО у проведенні військових операцій та місій. Стратегічні комунікації НАТО розглядаються як дієвий механізм ефективної протидії дезінформації, гібридним війнам та негативним інформаційним впливам і загрозам. Проаналізовано партнерство Украни-НАТО у сфері стратегічних комунікацій.
Посилання
Бабст С. (2010). Громадська дипломатія та характерний образ НАТО. URL:https://www.nato.int/nidc/docs/2011/Public_Diplomacy_and_the_NATO_brand-ukr. pdf. pdf [Дата звернення 11.01.2022]
Баровська А.В. (2015).Стратегічні комунікації: досвід НАТО. Стратегічні пріоритети.Вип. № 1 (34). С.147-152.
Гребенюк М. В. (2017)Основи стратегічних комунікацій за стандартами НАТО: Навчальний посібник. Київ: НУОУ ім. Івана Черняховського, 180 с. URL:http:// stratcom. nuou.org.ua/wp-content/uploads/2019/11/Основи-стратегічних-комунікацій- за-стандартами-НАТО.pdf[Дата звернення 13.01.2022].
Громадський вимір співробітництва України-НАТО (2019). Офіційний веб-портал Україна-НАТО. URL:https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ukrayina-nato/gromadskij-vimir-spivrobitnictva[Дата звернення 13.01.2022].
Доктрина зі стратегічних комунікацій Збройних Сил України (2020). URL:[http://stratcom.nuou.org.ua/wp-content/uploads/2020/10/Доктрина-зі-стратегічних-комунікацій.pdf[Дата звернення 16.01.2022].
Дорожня карта Партнерства у сфері стратегічних комунікацій між Радою націо¬нальної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО (2015). URL:http://mfa. gov.ua/mediafiles/sites/nato/files/Roadmap_Ukr.pdf) [Дата звернення 11.01.2022].
Дубов Д.В. (2016). Стратегічні комунікації: проблеми концептуалізації та прак¬тичної реалізації. Стратегічні пріоритети.Серія: Політика. № 4 (41). С.9-23.
Євроатлантичний вимір системи стратегічних комунікацій у форматі відносин НАТО-Україна (2019). Cтратегічні комунікації в міжнародних відносинах. Моно¬графія. Київ, Вадекс. С. 316-343.
Інформаційні стенди НАТО в Україні (2019) // Офіційний веб-портал Україна-НАТО.URL: https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/informacijnij-centr/informacijni-stendi-nato-v-ukrayini[Дата звернення 16.01.2022].
Ліпкан В. А. (2015). Роль стратегічних комунікацій в протидії гібридній війні проти України URL: http://goal-int.org/rol-strategichnix-komunikacij-v-protidii-gibridnij- vijni-proti-Ukraini/ [Дата звернення 16.01.2022].
Монастирьова Л.В., Павлова О.О. (2018). Організація стратегічних кому-нікацій у НАТО. Науковий Вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. Вип. № 36, Том 1. С.168-171.
Наказ Міністра оборони № 612 від 22.11 2017 р. Про затвердження Кон¬цепції стратегічних комунікацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України. URL:http://www .nul.gov.ua/content/mou_orders/612_nm _2017.pdf. [Дата звернення 16.01.2022] .
Парламентський вимір співробітництва України з НАТО (2019).Офіційний веб-портал Україна-НАТО.URL: https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ukrayina-nato/ parlamentskij-vimir-spivrobitnictva-ukrayini-z-nato[Дата звернення 13.01.2022].
Почепцов Г.Г. (2008).Стратегические коммуникации: стратегические коммуни¬кации в политике, бизнесе игосударственном управлении. Київ.: Альтерпрес. 216 с.
Проекти НАТО в Україні (2019). Офіційний веб-портал Україна-НАТО. URL: https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ukrayina-nato/proekti-nato-v-ukrayini[Дата звер-нення 12.01.2022].
Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про нову редакцію Воєнної доктрини України (2015): Указ Президента України №555/2015: URL: http://www.president.gov.ua/documents/5552015-19443[Дата звернення 16.01.2022].
Про Стратегію комунікації з питань євроатлантичної інтеграції України на період до 2025 року: Указ Президента України від 11.08.2021 р. № № 348/2021(2021). Офіційний веб-сайт Верховної Ради України (Дата публікації: 11.08.2021). – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/348/2021#Text[Дата звернення 16.01.2022].
Сальнікова О.Ф., Кушнір В.О., Чернобай О.Ю. (2019). Розбудова системи стратегічних комунікацій: досвід НАТО. Інвестиції: практика та досвід. Вип. № 21. С. 84-89.
Сидоренко І.С. (2017). Практика стратегічних комунікацій НАТО. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». Політичні науки. Київ.Вип.№ 116. С.311 -316.
Cтратегічні комунікації в міжнародних відносинах (2019). Монографія.Київ: Вадекс, 442 с.
Cухорольська І. (2015). Особливості громадської дипломатії НАТО. URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2020/9/16/paragraphs/802/suhorolska0.pdf[Дата звер-нення 13.01.2022].
Трофименко М.В. (2015). Публічна дипломатія міжнародних інститутів (ЄС, АСЕАН, НАТО). Україна Дипломатична: науковий щорічник, 2015. С.836-855.
Турчинов і Столтенберг підписали дорожню карту Програми партнерства зі стратегічних комунікацій(2015). URL: http://ua.112.ua/polityka/turchynov-i-stoltenberh-pidpysaly-dorozhniu-kartu-prohramy-partnerstva-zi-stratehichnykh-komunikatsii-259965.html[Дата звернення 13.01.2022].
Указ Президента України від 24.09.2015 р. № 555/2015. Воєнна доктрина України (2015). URL: www.president.gov.ua. [Дата звернення 12.01.2022].
Указ Президента України від 29.12.2017 р. № 47/2017. Доктрина інформа-ційної безпеки України (2017). URL: www.president.gov.ua. [Дата звернення 12.01.2022].
Центр інформації та документації НАТО (2019).Офіційний веб-портал Україна-НАТО. URL:https://ukraine-nato.mfa.gov.ua/informacijnij-centr/centr-informaciyi- ta- dokumentaciyi-nato][Дата звернення 13.01.2022].
Яковенко Н.Л. Піскорська. Г.А. (2017). Публічна дипломатія Північно-атлантичного Альянсу. URL:http://journals.iir.kiev. ua/index.php/ pol_n/ article/ view/ 3320/2999. [Дата звернення 16.01.2022].
NATO Strategic Communications Policy (2009).URL: https://i nfo. publicintelligence. net/NATO–STRATCOM–Policy.pdf. [Дата звернення 16.01.2022].
Main projects and activities in 2016 (2016).URL: http://www. stratcomcoe. org/program–work[Дата звернення 16.01.2022].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
