ШАБЛЯ ЯК НАСТУПАЛЬНА ЗБРОЯ І ВОЇНСЬКИЙ СИМВОЛ У ГАЛИЦЬКОМУ ТА ВОЛИНСЬКОМУ КНЯЗІВСТВАХ У ХІ – ХIV СТ.
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.37.2022.303-319Ключові слова:
шабля, меч, Галицьке та Волинське князівства, літописний Ізяславль, Данило Романович, комплекс озброєння.Анотація
У статті розглянуто шаблю як елемент комплексу наступального озброєння середньовічного руського воїна. Зроблено акцент на теренах Волинського та Галицького князівств. Здійснено спробу визначити місце шаблі серед інших видів озброєння як в репрезентативно-статусному, так і в утилітарному плані. На підставі писемних та археологічних знахідок автор робить припущення, що шабля не була поширеним видом озброєння на вказаних землях, поступаючись мечу. Проте, вона була наявна серед озброєння як у степових сусідів, так і в деякого місцевого воїнства.
Посилання
Арциховский А. (1944). Древнерусские миниатюры как исторический источник. Москва. 214 с.
Арциховский А. (1946). Русское оружие X–XIII вв. Доклады и сообщения исторического факультета МГУ. Вып. 4. С. 3–17.
Аствацатурян Э. (1995). Оружие народов Кавказа: история оружия. Москва. 185 с.
Борисов А. (2010). Давньоруське Поросся: перші результати, новітні підходи і перспективи дослідження. Археологія і давня історія України: Збірник наукових праць. Вип. 1. С. 73–78.
Гончаров В. (1950). Райковецкое городище. Киев. 153 с.
Гринчишин Б. (2016). Клинкова зброя в системі озброєння давньоукраїнсь-кого воїна ХІІ – ХIV ст.: дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 20.02.22 «Військова історія». Національний університет «Львівська політехніка». Львів. 279 с.
Гуцул В. (2009). Рицарі Данила Романовича. Рицарська зброя серед персо-нажів Галицько-Волинського літопису. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Вип. 16. С. 78–91.
Евглевский А., Потемкина Т. (2000). Восточноевропейские поздне-кочевни-ческие сабли. Степи Европы в эпоху средневековья. Т. 1. С. 117–179.
Ипатьевская летопись. (1998). Полное собрание русских летописей. Ред. А. Шахматов. Москва. Т. II. 648 с.
Кирпичников А. (1976). Военное дело на Руси в ХІІ–ХV вв. Ленинград. 104 с.
Кирпичников А. (1971). Древнерусское оружие. Доспех, комплекс боевых средств ІX−XІІІ вв. Археология СССР. Свод археологических источников. Под. общ. ред. Б. Рыбакова. Москва-Ленинград. Вып. 3. 92 с.
Кирпичников А. (1966). Древнерусское оружие. Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, кистени IX–XIII веков. Археология СССР. Свод археологических источников. Под. общ. ред. Б. Рыбакова. Москва-Ленинград. Вып. 2. 147 с.
Кирпичников А. (1966). Древнерусское оружие. Мечи и сабли IX–XIII вв. Археология СССР. Свод археологических источников. Под. общ. ред. Б. Рыбакова. Москва-Ленинград. Вып. 1. 142 с.
Кирпичников А., Коваленко В. (1993). Орнаментированные и подписные клинки сабель раннего средневековья (по находкам в России, на Украине и в Татарстане). Археологические вести. Вып. 2. С. 122–134.
Кирпичников А. (1965). Так называемая сабля Карла Великого. Советская археология. № 2. С. 268–276.
Кірпічніков А., Коваленко В. (2006). Орнаментовані та підписні клинки шабель раннього середньовіччя (за знахідками в Росії, Україні та Татарстані). Ніжинська старовина: Історико-культурний збірник. Вип. 1(4). С. 13–25.
Козак М. (2019). Торгівля зброєю на Русі в Х–ХІІІ ст. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Вип. 21. С. 63–70.
Котляр М. (2010). Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі. Київ. 280 с.
Куза А. (1989). Малые города Древней Руси. Москва. 168 с.
Кучера М., Іванченко Л. (1987). Давньоруська оборонна лінія в Пороссі. Археологія. № 59. С. 67–79.
Кучинко М. (2009). Історія населення Західної Волині, Холмщини та Підляшшя в Х–ХІV століттях. Луцьк. 528 с.
Летописный «Изяславль»: Большое Шепетовское городище в свете археологии. (2020). Материалы раскопок М. К. Каргера 1957–1964 годов в исследованиях 1960–1980-х годов. Под ред. А. Песковой. Санкт-Петербург. Т. І. 264 с.
Окшотт Э. (2006). Археология оружия. От бронзового века до эпохи Ренессанса. Москва. 398 с.
Окшотт Э. (2007). Меч в век рыцарства. Классификация, типология, описание. Пер. с англ. Л. Игоревского. Москва. 176 с.
Папакін А. (2017). Шоломи у контексті східних контактів Русі та Польщі (Х – початок ХІ ст.). Історія давньої зброї. Дослідження 2016. С. 351–366.
Пескова А. (1981). Древний Изяславль. Краткие сообщения Института археологии. Вып. 164. С. 66–73.
Плавинский Н. (2014). Миниатюры Радзивилловской летописи как источник по истории древнерусского оружия: к постановке вопроса. Археология и история Пскова и Псковской земли. № 29. С. 388–401.
Расовский Д. (2016). Половцы, торки, печенеги, берендеи. Москва. 200 с.
Рыбаков Б. (1948). Ремесло Древней Руси. Москва. 803 с.
Самоквасов Д. (1916). Могильные древности Северянской Черниговщины. Москва. 107 с.
Терський С. (2017). Зброя та дружинне спорядження з розкопок городища «Замчисько» (м. Судова Вишня) у фондах ЛІМу. Наукові записки (Львівський історичний музей). Вип. 17. С. 4–22.
Терський С. (2006). Лучеськ X–XV ст. Львів. 252 с.
Терський С. (2015). Середньовічні археологічні пам’ятки у Судовій Вишні на Львівщині: історія та перспективи дослідження. Historical and cultural studies. № 2. С. 94–104.
Терський С. (2011). Спорядження дружинника Надстублянщини – волості княжого міста Пересопниці у ХІІ–ХІV ст. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: Держава та армія. № 693. С. 16−25.
Тоїчкін Д. (2007). Козацька шабля XVII–XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження. Київ. 368 с.
Филипчук М. (2009). Структура Пліснеського археологічного комплексу в слов’янський та давньоруський час. Вісник Інституту археології. Вип. 4. С. 3–21.
Kotowicz Р. (2004). Wojowie i rycerze. Uzbrojenie średniowieczne na pograniczu polsko-rusko-słowackim. Katalog wystawy. Sanok. 108 s.
Kovács S. (2010). Huszárfegyverek a XV−XVII. században. Budapest. 288 p.
Liwoch R. (2005). Militaria z dziewiętnastowiecznych badań w Podhorcach. Acta Militaria Mediaevalia. 2005. Vol. I. S. 37–59.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
