ЛЬВІВ ЛИПНЯ 1944 РОКУ В СТРАТЕГІЧНИХ НАСТУПАЛЬНИХ ПЛАНАХ ТА БОЙОВИХ ДІЯХ ЧЕРВОНОЇ АРМІЇ ТА АРМІЇ КРАЙОВОЇ ПРОТИ ВЕРМАХТУ Частина 2
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.25-38Ключові слова:
Львів, бойові дії, Червона Армія, Армія Крайова, ВермахтАнотація
Ця стаття є спробою вирішення наукових завдань, поставлених у попередніх публікаціях авторів, із залученням української та польської історіографії й публіцистики, де робиться головний акцент на Бої за Львів між нацистськими військами та Армією Крайовою й Червоною Армією наприкінці липня 1944 р. Зокрема, на завершальному етапі Другої світової війни утримання у складі Польщі Львова як центру східних «кресів» більшість польського населення та діячів підпілля вважали закономірною винагородою за їхню участь у боротьбі проти гітлерівської Німеччини. Забезпечити вагоміші, насамперед військово-тактичні, позиції поляків під час визначення майбутніх східних кордонів Польщі повинна була широкомасштабна операція Армії Крайової під назвою «Буря» (Burza). В основу роботи покладемо комплекс загальноісторичних та спеціально-історичних методів наукового дослідження на принципах історизму, об'єктивності, альтернативності. Висновки дослідження можна вважати цінними для подальших наукових студій та використання в освітній діяльності, громадсько-просвітницькій та виховній роботі.
Посилання
Вʼятрович В. (2017). УПА про АК: польсько-українська війна в Галичині 1943-1944 років. Вісник Львівського університету. Серія історична, Вип. 53.
С. 334-349.
Голик Р. (2011). Місто і війна: реалії та стереотипи періоду нацистської окупації в ментальності львівʼян. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава та армія. № 693. С. 216-222.
Голод І. Як «визволяли» Львів 1944-го. «Молода Галичина». [online] 20 липня. URL: https://portal.lviv.ua/uncategorized/2004/07/20/181918 [Дата звернення 28.08.2022].
Гулай В. (2007). Поляки Львова в 1944–1946 роках: кінець національних ілюзій. Львів: місто–суспільство–культура: зб. наук. пр. Т. 6: Львів – Краків: діалог міст в історичній ретроспективі. Вісник Львівського університету. С. 567-575.
Гулай В., Дмитришин Н. (2019). Львів липня 1944 року в стратегічних наступальних планах та бойових діях Червоної армії та Армії Крайової проти Вермахту. Частина 1. Військово-науковий вісник, Вип. 32. С. 77-86.
Ілюшин І. (1998). Польське підпілля на території Західної України в роки Другої світової війни. Україна-Польща: важкі питання. Матеріали II міжнарод-ного семінару істориків «Українсько-польські відносини в 1918-1947 роках». Варшава, 22-24 травня 1997. Варшава, Світовий союз воїнів Армії Крайової Об’єднання українців у Польщі. С. 154-171.
Ільюшин І. (2009). Українська повстанська армія і Армія Крайова. Проти-стояння в Західній Україні (1939-1945 рр.). Київ. Видавничий дім «Києво-Могилянська академія». С 399.
Науменко К. Вступ радянських військ. Операція «Буря» АК. [online] URL: http://map.lviv.ua/statti/luckij6.html [Дата звернення: 29 серпня 2022].
Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія: Істо-ричні нариси. В. В. Дзьобак, І. І. Ільюшин, Г. В. Касьянов, А. В. Кентій, С. В. Кульчицький (відп. ред.), О. Є Лисенко, І. К. Патриляк. [online] URL: http www.lucorg.com/UserFiles/File/Part%201.pdf [Дата звернення: 23 серпня 2022].
Піскуновіч Г. (1998). Польське підпілля на південно-східних кресах Другої Речіпосполитої у 1939-1945 рр. Україна-Польща: важкі питання. Матеріали II міжнародного семінару істориків «Українсько-польські відносини в 1918-1947 роках». Варшава, 22-24 травня 1997. Варшава, Світовий союз воїнів Армії Крайової Об’єднання українців у Польщі. С. 172-189.
Польща та Україна у тридцятих – сорокових роках ХХ століття. Невідомі документи з архівів спеціальних служб. Т. 4: Поляки і українці між двома тота-літарними системами 1942–1945. Частина перша (2005). Варшава–Київ: Державний архів Служби безпеки України, Архів Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польщі, Інститут національної пам’яті – Комісія з переслідування злочинів проти польського народу, Інститут політичних і етно-національних досліджень Національної академії наук України. С. 1512.
Польща та Україна у тридцятих – сорокових роках ХХ століття: Невідомі документи з архівів спеціальних служб. (2007). Т. 6: Операція «СЕЙМ» 1944–1946. Варшава–Київ: Галузевий державний архів Служби безпеки України, Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Республіки Польща, Інститут національної пам’яті – Комісія з переслідування злочинів проти польського народу, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України. С 1353
Центральний державний архів громадських обʼєднань України, ф. 1. Цент-ральний Комітет Комуністичної партії (більшовиків) України, оп. 23. С. 926.
Чорний М. (2012). Личаків. Енциклопедія Львова. Т. 4. Львів: Літопис. С. 137-143.
Шишкін І. (2018). Західна Україна у стратегічних планах Армії Крайової в роки Другої світової війни. Збірник наукових праць, Вип. 130. С. 57-60.
Archiwum Akt Nowych. AAN. Zespól Armia Krajowa 1942–1945. Sygnatura 203/XV-1.
Balbus T. Sowieci i Żymierski a lwowska AK 1944. Biuletyn IPN. 2004. № 4. S. 67-79.
Czubiński A. (1998). Polska i Polacy po II wojnie światowej (1945–1989). Poznań: Wydawnictwo naukowe UAM. S. 928.
Matwijów M. Ostatnie dni okupacji niemieckiej i zajęcie Lwowa przez Rosjan w «Dziennikach» Karola Badeckiego (15–28 lipca 1944 r.). [online] URL: https:// www.lwow.com.pl/rocznik/lipiec44.html [Дата звернення: 22 серпня 2022]
Mazur G. Polskie Państwo Podziemne na terenach południowo-wschodnich II Rzeczypospolitej 1939-1945. URL: http://www.memory.gov.ua/sites/ default/files/ dopovid gzhegozha_mazura.pdf. [Дата звернення: 17 серпня 2022].
Polskie Siły Zbrojne w drugiej wojnie Światowej. Armia Krajowa. T. III (1950), Londyn. S. 972.
Szymczyk J. O fenomenie Politechniki Lwowskiej– matki polskich politechnik w 160-lecie jej powstania (1844–2004). [online] URL: http://elektroenergetyka.pl/ upload/file/2004/12/elektroenergetyka_nr_04_12_2.pdf. [Дата звернення: 24 серпня 2022]
Walki we Lwowie 22-27 lipca 1944 roku. [online] URL: https:// historiamniejznanaizapomniana.wordpress.com/2015/07/22/walki-we-lwowie-22-27-07-1944/. [Дата звернення: 28 серпня 2022].
Węgierski J. (1989). W Lwowskiej Armii Krajowej. Warszawa: Instytut wydawniczyPAX. S.315.
Wyzwolenie Lwowa lipiec 1944. Kapitan Draża Sotirović. [online] URL: https://www.salon24.pl/u/witas1972/522359,wyzwolenie-lwowa-lipiec-1944-kapitan-draza-sotirovic. [Дата звернення: 30 серпня 2022].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
