АВІАЦІЯ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ПОЛЬЩІ У 1994–2021 рр.: ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ СТРУКТУРИ ТА ОЗБРОЄННЯ
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.38.2022.322-333Ключові слова:
Військо Польське, Сухопутні війська, авіація Сухопутних військ, бойові вертольоти, аеромобільні війська.Анотація
У статті досліджено процес організаційного та технічного розвитку авіації сухопутних військ Польщі в 1994–2021 рр. Встановлено, що для неї характерною є двокомпонентна структура. Першою її складовою є авіаційний компонент дивізії (з 1999 р. – бригади) повітряної кавалерії – аеромобільного компоненту Сухопутних військ. У його складі зосереджені транспортно-десантні вертольоти. Друга складова – це два полки бойових вертольотів, у 2011 р. об’єднані в бригаду і реорганізовані в авіаційні бази. У їхньому складі знаходяться вертольоти вогневої підтримки та спеціального призначення. Основу армійської авіації Польщі становлять вертольоти Мі-24 і Мі-8/17, виготовлені в 70–80-х роках минулого століття. Поряд з ними використовуються легкі вертольоти Мі-2 і W-3, які посідають проміжне місце між Мі-2 і Мі-8. Спроби радикального оновлення вертолітного парку армійської авіації Польщі які на разі не були успішними.
Посилання
Bączyk N. 2008. Raport o śmigłowcach. Lotnictwo, № 5, P. 26-29.
Bera B. 2011. 25. Brygada Kawalerii Powietrznej. Lotnictwo, № 6, P. 38-43;
Bera B., Gruszczyński J. 2012. 1. Brygada Lotnictwa Wojsk Lądowych. Lotnictwo, № 5, P. 42-51;
Cielma M. 2021. Wojskowa flota śmigłowcowa Polski. Nowa Technika Wojskowa, № 6, P. 6-11;
Dmitruk T. 2021. Śmigłowce Wojska Polskiego – w kierunku redukcji zdolności. Nowa Technika Wojskowa, № 6, P. 12-19;
Gołąbek A., Kwasek T., Wrona A. 2019. Polskie lotnictwo wojskowe 2001-2018. Lotnictwo, № 1-2, P. 26-41;
Gołąbek A., Wrona A. 2016a. Śmigłowce Mi-2 w polskim lotnictwie wojskowym. Cz. 1. Lotnictwo Aviation International, № 11, P. 88-98;
Gołąbek A., Wrona A. 2016b. Śmigłowce Mi-2 w polskim lotnictwie wojskowym. Cz. 2. Lotnictwo Aviation International, № 12. P. 88-98;
Gołąbek A., Wrona A. 2019. Organizacja polskiego lotnictwa wojskowego 1989-2019. Lotnictwo, 2019, № 10-11, P. 54-67;
Gołąbek A., Wrona A. 2020a. Mi-8 w polskim lotnictwie wojskowym. Lotnictwo, № 2, P. 24-35;
Gołąbek A., Wrona A. 2020b. Uzbrojone Sokoły. Prototypy z uzbrojenien kierowanym i śmigłowiec uzbrojony W-3W/WA. Lotnictwo, № 4-5, P. 34-45;
Gołąbek A., Wrona A. 2020c. Uzbrojone Sokoły. W-3PL Głuszec i PZL W-3WA WPW. Lotnictwo, № 6, P. 32-40;
Kharuk A. 2020. Bronić Międzymorza: współpraca wojskowa i wojskowo-techniczna pomiędzy Ukrainą i Polską. Mare Integrans. Studia nad dziejami wybrzeży Morza Bałtyckiego. Tom XV. Bałtyk w dziejach ludów Morza Bałtyckiego. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek, Р. 316-326;
Kuska K. 2017. Mi-17 lotnictwa polskiego. Lotnictwo, № 12, P. 36-49;
Kwasek T. 2018. Śmigłowice Sił Zbrojnych RP. Lotnictwo, № spec. 21, P. 32-46;
Pogorzelski K. 2008. Lotnictwo Wojsk Lądowych – 45 lat w polskich siłach zbrojnych. Lotnictwo, № 12, P. 68-76;
Rusiecki M. 1999. 49 Pułk Śmigłowców Bojowych. Lotnictwo Wojskowe, № 3, P. 39-44;
Rusiecki M. 2001. Samodzielna Grupa Powietrzno-Szturmowa IV zmiana. Nowa Technika Wojskowa, № 1, P. 30-32;
Rusiecki M. 2003. 56 Kujawski Pułk Śmigłowców Bojowych. Lotnictwo Wojskowe, № 2, P. 34-41;
Rusiecki M. 2016a. Śmigłowce Mi-24W w polskim lotnictwie wojskowym. Cz. 1. Lotnictwo Aviation International, № 4, P. 48-61;
Rusiecki M. 2016b. Śmigłowce Mi-24W w polskim lotnictwie wojskowym. Cz. 2. Lotnictwo Aviation International, № 5, P. 72-84;
Rusiecki M. 2017. Mi-2 śmigłowiec do wszystkiego. Wersje wojskowe. Lotnictwo Aviation International, № 5, P. 48-63;
Rusiecki M. 2012. Śmigłowiec Mi-24D w polskim lotnictwie wojskowym. Lotnictwo, № 4, P. 30-43.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.