ІДЕОЛОГІЯ – ІНФОРМАЦІЙНА СКЛАДОВА РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ

Автор(и)

  • Віталій Степанович Виздрик Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів), Україна https://orcid.org/0000-0001-5427-5825
  • Олександра Михайлівна Мельник Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Україна https://orcid.org/0000-0003-3497-4148

DOI:

https://doi.org/10.33577/2313-5603.39.2023.53-64

Ключові слова:

ідеологічний проєкт, культурна експансія, національна ідентич¬ність, імперський простір, військово-політична агресія

Анотація

У статті розглянуто витоки ідеологеми «русского мира» та сучасні тенден­ції й положення цього поняття у політичній, релігійній, культурній сфері. Ідеологія «русского мира» як інформаційна складова російської агресії проти України зародилася у 1990-х роках, на початковому етапі вона мала теоретичний характер навіть утопічний, в агресивній формі проявила себе на початку ХХІ століття. Ця ідеологія має наднаціональний характер у її сферу культурної реалізації входять Україна, Білорусія (іноді Молдова та Казахстан). Вона протистоїть колективному Заходу, ідентифікує себе духовним центром, просякнута наративом про спільну історію, культуру та релігію, виступає як інструмент популяризації російської мови і культури, де особлива роль відводиться російській православній церкві.

Біографії авторів

Віталій Степанович Виздрик, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів)

професор кафедри гуманітарних наук

Олександра Михайлівна Мельник, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного

доцент кафедри гуманітарних наук

Посилання

Благодарний А. (2015). Організаційні аспекти протидії інформаційній агресії як складовій гібридної війни. Інформ. безпека людини, суспільства, держави. № 3. С. 48–54. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iblsd_2015_3_8 (Дата звернення: 07.02.2023).

Божко В., Гвоздь В. (2019). Особливості та уроки гібридної війни Росії проти України. URL:https://bintel.org/ua/wp-content/uploads/2020/02/%D0%91%BE% D0%B6%D0% BA% D0%BE.jpg (Дата звернення: 07.02.2023).

Бурковський П. (2022). Росія втрачає свій вплив в Україні. URL:https://detector. media/infospace/article/196499/2022-02-15-rosiya-vtrachaie-sviy-vplyv-v-ukraini-detektor-media-prezentuvav-sotsiologichne-doslidzhennya-mediaspozhyvannya/ (Дата звернення: 15.02.2023).

Волкова Є. (2016). Ідеологія «русского мира» як релігія війни: URL:https://zbruc. eu/node/51719 (Дата звернення: 10.01.2023).

Грицак Я. (2022). Як виник міф про братні народи. URL: https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/rosiysko-ukrayinska-viyna-istorychnyy-kontekst/yaroslav-grycak-yak-vynyk-mif-pro-bratni-narody (Дата звернення: 07.02.0223).

Дубов Д. (2016). Державна інформаційна політика України в умовах гібридного миру та війни. Стратег. пріоритети. №3. С. 86–93. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/spa_2016_3_12 (Дата звернення: 07.02.2023).

Єрмоленко В. (2018). Плинні ідеології. Ідеї та політика в Європі XIX-XX століть. К.: Дух і Література. 480 с.

Мединский В. (2021) Семь тезисов об истории. RT на русском. URL: https://russian.rt.com/opinion/792975-medinskii-istoriya-tezisy (дата звернення: 20.01.2023).

Міщенко М. (2022). Протистояння двох суспільних систем: наймасштабніша ідеологічна містифікація ХХ століття: URL:https://razumkov.org.ua/ avtor/mykhailo-mischenko (Дата звернення: 08.02.2023).

Міщенко М. (2022). Рашизм і фашизм: знайдіть дві відмінності. URL:https://uain.press/articles/rashizm-i-fashizm-znajdit-dvi-vidminnosti-1551222 (Дата звернення: 09.02.2023).

Україна та проект «русского мира» (2014). Аналіт. доп. С. Здіорук, В. Яблонський, В. Токман [та ін.]. К. : НІСД. 80 с.

Хардель Р., Мельник О. (2019). Висвітлення російської збройної агресії проти України в історичних онлайн-джерелах. Військово-науковий вісник. Випуск 32. С. 217–227.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-26

Номер

№ 39 (2023): Військово-науковий вісник

Розділ

ІСТОРІЯ СУЧАСНОЇ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Ліцензія

1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.

2. Редакція матеріали не повертає.

3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.

4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.