ЕВОЛЮЦІЯ АРМІЙСЬКОЇ АВІАЦІЇ США ПІСЛЯ ЗАВЕРШЕННЯ ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ

Автор(и)

  • Володимир Васильович Мельник Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів), Україна https://orcid.org/0000-0001-6869-4828

DOI:

https://doi.org/10.33577/2313-5603.39.2023.126-136

Ключові слова:

армійська авіація, армія США, сухопутні війська, гелікоптер, безпілотний літальний апарат, авіаційна бригада

Анотація

У статті проаналізовано особливості адаптації армійської авіації США до нових умов, яким характеризується світова воєнно-політична ситуація після завершення холодної війни. Підкреслено, що адаптація ця мала два основних аспекти – організаційний і технічний. Перший полягав у переході на модульну структуру (що пов’язувалось із загальною реорганізацією армії) як більш гнучку і пристосовану до бойових дій в сучасних умовах. Її основою стали два типи авіа­ційних бригад – бойова та експедиційна. Технічна адаптація полягала в ско­роченні номенклатури основної авіаційної техніки за рахунок списання заста­рілих взірців, повній заміні розвідувальних гелікоптерів безпілотними літальними апаратами, а також модернізації наявних машин. В підсумку на озброєнні зали­шились чотири основні типи гелікоптерів (ударні АН-64, багатоцільові UH-60 і UH-72, транспортні СН-47), а також два типи безпілотних літальних апаратів (MQ-1 і RQ-7). Гелікоптер UH-72 і обидва типи БпЛА є новими, взятими на озброєння у 2000-х роках. Інші три типи гелікоптерів, хоч і з’явились ще в часи холодної війни, але постійно модернізуються. Завдяки цьому вони адаптовані до дій у нових умовах.

Біографія автора

Володимир Васильович Мельник , Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів)

ад’юнкт

Посилання

Мельник В.В. (2021). Історія невдач: спроби створення нового розвіду-вального вертольота для армійської авіації США. Друга Всеукраїнська науково-практична конференція «Зброярня: історія розвитку озброєння та військової техніки» 8 жовтня 2021 р.: Збірник тез доповідей. Львів: НАСВ, c. 174–176.

Совенко А. (2007). Воздушный воин из племени команчей. Авиация и время, № 6, с. 34–37.

Abraszek P. (2014). Co dalej ze śmigłowcami rozpoznawczymi w US Army Aviaton? Nowa Technika Wojskowa, № 3, р. 80–82.

Bolkcom C. (2002). Army Aviation: The RAH-66 Comanche Helicopter Issue. CRS Report for Congress, p. 1–6.

Gajzer M. (2019). Boeing AH-64 Apache. Rodzina Longbow. Nowa Technika Wojskowa, № 4, р. 60–69.

Jamison T.R. (2010). Army Aviation Force Structure in Support of Counter Insurgency Operations. Carlisle: U.S. Army War College, 27 p.

Kaminski T. (2017). Air Power Review: United States Army Air Power 2017. Combat Aircraft Monthly, № 10, p. 60–78.

Law D. (2012). United States Army Aviation Organizational Changes. Ft. Leavenworth: Command and General Staff College, 66 p.

Lawrence D.L. (2000). Army Aviation as an Element of Airpower. Carlisle: U.S. Army War College, 31 p.

Loprelato A. (2022). La transformazione della US Army Aviation. Panorama Difesa, № 7, p. 60-69.

Martin R.A. (2012). Army Aviation and Unified Land Operations. Ft. Leavenworth: Command and General Staff College, 57 p.

Ryan W.A. (2005). Army Aviation: A Critical Member of the 21st Century Joint Team. Norfolk: Joint Forces Staff College, 68 p.

Stinger R. (2009). Army Aviation – Back to Its Roots. Carlisle: U.S. Army War College, 44 p.

Szopa M. (2017). Nowe możliwości współdziałania Apache’a z bezzałogowcami. Wojsko i Technika, № 12, р. 78–81.

Tate F.W. (2001). Army Aviation as a Branch, Eighteen Years After the Decision. Ft. Leavenworth: Command and General Staff College, 70 p.

Willis D. (2022). Too much, too late. Combat Aircraft Monthly, № 10, р. 86–88.

Winograd E.Q. (2001). What About Army Aviation? Air Force Magazine, № 7, p. 64–68.

Wróbel T. (2006). Armia modułowa. Nowa Technika Wojskowa, № 1, p. 25–28

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-26

Номер

Розділ

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ