ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОСТІ ТА РЕФОРМИ У ВІЙСЬКУ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ В 1-й пол. І ст. до н.е.

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33577/2313-5603.39.2023.154-170

Ключові слова:

військо, легіонери, легіони, набір, Помпей, Сулла

Анотація

У статті проаналізовано стан римського війська за період від Союзницької війни до кінця 60-х років І ст. до н. е. Узагальнено перетворення в армії Риму за цей період, а також розглянуто ряд реформувань, проведених деякими воєна­чальниками, зокрема Суллою (спроба реформ у сфері вищого командування і чи вони дійсно мали місце, деякі тактичні нововведення). Детально описано соціально-етнічну складову змін у легіонах, підкреслюючи визначальну роль Союзницької війни в цих процесах. Описано зростаючу роль полководців не лише у політич­ному житті Риму, тобто втручання у державні інститути та спроби їх похитнути, а й перетворення їх у фактично незалежних від Риму діячів, які узурпували владу (Сулла) чи прагнули до неї (Катіліна). Згадано про практику вербунку, неодно­значний підхід до якого викликає і буде викликати суперечки серед дослідників. Особлива увага приділена елементам професійності в середовищі римських військових – вишколі, тривалій службі та постійній військовій практиці. Роз­глянуто деякі соціальні, етнічні, політичні проблеми римської держави у військо­вому аспекті, без яких неможливо комплексно розглянути ті зміни, які сталися у римській армії першої половини І ст. до н. е.

Біографії авторів

Микола Андрійович Олійник, Українська академія друкарства, м. Львів

доцент кафедри інформаційної, бібліотечної, архівної справи та іноземних мов

Михайло Степанович Пасічник , Українська академія друкарства

завідувач кафедри інформаційної, бібліотечної, архівної справи та іноземних мов

Посилання

Игнатенко А. В. (1976). Армия в государственном механизме рабовладель-ческого Рима эпохи Республики: Историко-правовое исследование. Свердловск : Сред.-Уральск. кн. изд-во. 208 с.

Моммзен Т. (2001). История Рима. В 5 т. Т. 2. Кн. 4. От битвы при Пидне до смерти Суллы. М.: ООО «Издательство АСТ»; Харьков «Фолио». 525 с.

Олійник М. А., Стрельбицька С. М. (2021). Зміни у тактиці та організації легіону на зламі ІІ-І ст. до н. е. Zaporizhzhia Historical Review. Vol. 4(56). С. 261‒274.

Сергеев В. С. (1938). Очерки по истории Древнего Рима. Часть I. Москва: ОГИЗ. 372 с.

Blois de L. (2000). Army and Society in the Late Roman Republic: Professionalism and the Role of the Military Middle Cadre. Kaiser, Heer und Gesellschaft in der römischen Kaiserzeit. Gedenkschrift für Eric Birley. Stuttgart: Franz Steiner Verlag. P. 11-32.

Blois de L. (1987). The Roman Army and Politics in the First Century Before Christ. Amsterdam: J. C. Gieben Publisher. VI+112 p.

Bringmann, K. (2010). Historia Republiki Rzymskiej. Od początków do czasów Augusta. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. 332 s.

Brizzi G. Storia di Roma. 1. Dalle origini ad Azio. Bologna: Patron. 574 p.

Brunt P. A. (2001). Italian Manpower 225 B.C. ‒ A.D. 14. Oxford: Oxford University Press. XXI+762 p.

Cadiou F. (2002). A propos du service militaire dans l’armée romaine au IIe siècle av. J.-C.: le cas de Spurius Ligustinus (Tite-Live, 42, 34). Hommages à Carl Deroux, II. Prose et linguistique, Médecine (Collection Latomus, 267), p. 76-90.

Cagniart P. (2007). The Late Republican Army (146-30 BC). A Companion to the Roman Army. Ed. P. Erdkamp. Oxford: Blackwell, p. 80-95.

Cowan R. (2017). Roman Legionary 109-58 BC: The Age of Marius, Sulla and Pompey the Great. Oxford: Osprey Publishing. 64 p.

Crook J. A., Lintott A., Rawson E. Epilogue (1994). Cambridge Ancient History. Second edition. Vol. IX. The Last Age of the Roman Republic, 146-43 B.C. Cambridge: Cambridge University Press, p. 769-776.

Erdkamp P. (2006). Army and Society. A Companion to the Roman Republic. Ed. N. Rosenstein & R. Morstein-Marx. Oxford : Blackwell, p. 278-296.

Gabba E. (1994). Rome and Italy: the Social War. Cambridge Ancient History. Second edition. Vol. IX. The Last Age of the Roman Republic, 146-43 B.C.

Cambridge: Cambridge University Press, p. 104-128.

Gauthier F. (2015). Financing War in the Roman Republic 201 BCE ‒ 14 CE.

A thesis submitted to the Faculty of Graduate Studies and Research in partial fulfillment of the requirements of the degree of Doctor of Philosophy. Department of History and Classical Studies. Montréal: McGill University. 263 p.

Gauthier F. (2020). The transformation o the Roman army in the last decades of the Republic. Romans at War. Soldiers, Citizens, and Society in the Roman Republic. Ed. Jeremy Armstrong & Michael P. Fronda. London: Routledge, p. 283-296.

Faszcza M. N. (2014). Bunty w późnorepublikańskich armiach rzymskich (88-30 przed Chr.). Rozprawa doktorska napisana pod kierunkiem prof. zw. dr. hab. Adama Ziółkowskiego. Warszawa: Uniwersytet Warszawski. 270 s.

Faszcza M. N. (2010). Jazda rzymska w okresie SCHYŁKU republiki. Nowy Filomata. XIV. Nr. 1, s. 27-33.

Faszcza M. R. (2002). “Reformy Mariusza” i ich prawdziwi autorzy. Nowy Filomata. №1. S. 77-86.

Keawney A. (2007). The Army in the Roman Revolution. New York: Routletge. 160 p.

Keppie L. (1998). THE MAKING OF THE ROMAN ARMY: FROM REPUBLIC TO EMPIRE. London: Batsford. 272 p.

Kromayer J. & Veith G. (2018). Historia wojskowości Greków i Rzymian. Tom 2. Rzym w okresie Cesarstwa. Oświęcim: Napoleon V. 367 s.

McCall J. (2002). The Cavalry of the Roman Republic. London: Routledge. 208 p.

Rich J. W. (1983). The Supposed Roman Manpower Shortage of the Later Second Century B.C. Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. Vol. 32. Issue 3, p. 287-331.

Smith R. E. (1958). Service in the Post-Marian Roman Army. Manchester University Press. VII+76 p.

Southern P. (2004). Pompejusz Wielki. Warszawa: Świat Książki. 240 s.

Wolff C. (2010). Les volontaires dans l’armée romaine jusqu’à Marius. Latomus. 2010. № 69. 18-28.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-26

Номер

Розділ

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ