ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОСТІ ТА РЕФОРМИ У ВІЙСЬКУ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ В 1-й пол. І ст. до н.е.
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.39.2023.154-170Ключові слова:
військо, легіонери, легіони, набір, Помпей, СуллаАнотація
У статті проаналізовано стан римського війська за період від Союзницької війни до кінця 60-х років І ст. до н. е. Узагальнено перетворення в армії Риму за цей період, а також розглянуто ряд реформувань, проведених деякими воєначальниками, зокрема Суллою (спроба реформ у сфері вищого командування і чи вони дійсно мали місце, деякі тактичні нововведення). Детально описано соціально-етнічну складову змін у легіонах, підкреслюючи визначальну роль Союзницької війни в цих процесах. Описано зростаючу роль полководців не лише у політичному житті Риму, тобто втручання у державні інститути та спроби їх похитнути, а й перетворення їх у фактично незалежних від Риму діячів, які узурпували владу (Сулла) чи прагнули до неї (Катіліна). Згадано про практику вербунку, неоднозначний підхід до якого викликає і буде викликати суперечки серед дослідників. Особлива увага приділена елементам професійності в середовищі римських військових – вишколі, тривалій службі та постійній військовій практиці. Розглянуто деякі соціальні, етнічні, політичні проблеми римської держави у військовому аспекті, без яких неможливо комплексно розглянути ті зміни, які сталися у римській армії першої половини І ст. до н. е.
Посилання
Игнатенко А. В. (1976). Армия в государственном механизме рабовладель-ческого Рима эпохи Республики: Историко-правовое исследование. Свердловск : Сред.-Уральск. кн. изд-во. 208 с.
Моммзен Т. (2001). История Рима. В 5 т. Т. 2. Кн. 4. От битвы при Пидне до смерти Суллы. М.: ООО «Издательство АСТ»; Харьков «Фолио». 525 с.
Олійник М. А., Стрельбицька С. М. (2021). Зміни у тактиці та організації легіону на зламі ІІ-І ст. до н. е. Zaporizhzhia Historical Review. Vol. 4(56). С. 261‒274.
Сергеев В. С. (1938). Очерки по истории Древнего Рима. Часть I. Москва: ОГИЗ. 372 с.
Blois de L. (2000). Army and Society in the Late Roman Republic: Professionalism and the Role of the Military Middle Cadre. Kaiser, Heer und Gesellschaft in der römischen Kaiserzeit. Gedenkschrift für Eric Birley. Stuttgart: Franz Steiner Verlag. P. 11-32.
Blois de L. (1987). The Roman Army and Politics in the First Century Before Christ. Amsterdam: J. C. Gieben Publisher. VI+112 p.
Bringmann, K. (2010). Historia Republiki Rzymskiej. Od początków do czasów Augusta. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie. 332 s.
Brizzi G. Storia di Roma. 1. Dalle origini ad Azio. Bologna: Patron. 574 p.
Brunt P. A. (2001). Italian Manpower 225 B.C. ‒ A.D. 14. Oxford: Oxford University Press. XXI+762 p.
Cadiou F. (2002). A propos du service militaire dans l’armée romaine au IIe siècle av. J.-C.: le cas de Spurius Ligustinus (Tite-Live, 42, 34). Hommages à Carl Deroux, II. Prose et linguistique, Médecine (Collection Latomus, 267), p. 76-90.
Cagniart P. (2007). The Late Republican Army (146-30 BC). A Companion to the Roman Army. Ed. P. Erdkamp. Oxford: Blackwell, p. 80-95.
Cowan R. (2017). Roman Legionary 109-58 BC: The Age of Marius, Sulla and Pompey the Great. Oxford: Osprey Publishing. 64 p.
Crook J. A., Lintott A., Rawson E. Epilogue (1994). Cambridge Ancient History. Second edition. Vol. IX. The Last Age of the Roman Republic, 146-43 B.C. Cambridge: Cambridge University Press, p. 769-776.
Erdkamp P. (2006). Army and Society. A Companion to the Roman Republic. Ed. N. Rosenstein & R. Morstein-Marx. Oxford : Blackwell, p. 278-296.
Gabba E. (1994). Rome and Italy: the Social War. Cambridge Ancient History. Second edition. Vol. IX. The Last Age of the Roman Republic, 146-43 B.C.
Cambridge: Cambridge University Press, p. 104-128.
Gauthier F. (2015). Financing War in the Roman Republic 201 BCE ‒ 14 CE.
A thesis submitted to the Faculty of Graduate Studies and Research in partial fulfillment of the requirements of the degree of Doctor of Philosophy. Department of History and Classical Studies. Montréal: McGill University. 263 p.
Gauthier F. (2020). The transformation o the Roman army in the last decades of the Republic. Romans at War. Soldiers, Citizens, and Society in the Roman Republic. Ed. Jeremy Armstrong & Michael P. Fronda. London: Routledge, p. 283-296.
Faszcza M. N. (2014). Bunty w późnorepublikańskich armiach rzymskich (88-30 przed Chr.). Rozprawa doktorska napisana pod kierunkiem prof. zw. dr. hab. Adama Ziółkowskiego. Warszawa: Uniwersytet Warszawski. 270 s.
Faszcza M. N. (2010). Jazda rzymska w okresie SCHYŁKU republiki. Nowy Filomata. XIV. Nr. 1, s. 27-33.
Faszcza M. R. (2002). “Reformy Mariusza” i ich prawdziwi autorzy. Nowy Filomata. №1. S. 77-86.
Keawney A. (2007). The Army in the Roman Revolution. New York: Routletge. 160 p.
Keppie L. (1998). THE MAKING OF THE ROMAN ARMY: FROM REPUBLIC TO EMPIRE. London: Batsford. 272 p.
Kromayer J. & Veith G. (2018). Historia wojskowości Greków i Rzymian. Tom 2. Rzym w okresie Cesarstwa. Oświęcim: Napoleon V. 367 s.
McCall J. (2002). The Cavalry of the Roman Republic. London: Routledge. 208 p.
Rich J. W. (1983). The Supposed Roman Manpower Shortage of the Later Second Century B.C. Historia: Zeitschrift für Alte Geschichte. Vol. 32. Issue 3, p. 287-331.
Smith R. E. (1958). Service in the Post-Marian Roman Army. Manchester University Press. VII+76 p.
Southern P. (2004). Pompejusz Wielki. Warszawa: Świat Książki. 240 s.
Wolff C. (2010). Les volontaires dans l’armée romaine jusqu’à Marius. Latomus. 2010. № 69. 18-28.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
