СОЦІАЛЬНИЙ ПОРТРЕТ СТАРШИН-АРТИЛЕРИСТІВ УКРАЇНСЬКИХ АРМІЙ ПЕРІОДУ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917–1921 рр.
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.40.2023.81-102Ключові слова:
Українська революція 1917–1921 рр., Перша світова війна, українська артилерія, старшини-артилеристи армій УНР/УД та УГА, ЗУНРАнотація
У статті висвітлено соціальний портрет старшин-артилеристів українських армій періоду Української революції 1917–1921 рр. Подано короткі біографічні відомості старшин-гармашів тогочасної доби. Комплексно проаналізовано та подано відомості щодо соціального походження, рівня освіти та подальшого життєвого шляху старшин української артилерії в революційний період 1917–1921 рр.
Простежено особливості підготовки українських старшин-гармашів в системі військової освіти Російської імперії, Австро-Угорської монархії, Української Народної Республіки/Української Держави (УНР/УД), а також Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) на початку XX ст. Досліджено та висвітлено подальший життєвий шлях українських старшин-артилеристів після революційних подій 1917–1921 рр. Відображено масштаби репресій, які застосовувала до них радянська окупаційна влада. Прослідковано період інтернування офіцерів української артилерії на території інших держав.
Автором актуалізовано важливість вивчення історичного досвіду українського старшинського корпусу та його вплив на виховання сучасних офіцерів Ракетних військ і артилерії Збройних Сил України. Отримані результати дослідження сприятимуть відновленню зруйнованих комуністичним режимом українських військових традицій та історичної тяглості між українськими офіцерами різних епох.
Посилання
Авраменко Н. (2007). Спомини запорожця, Київ, Темпора, 456 с.
Адеменко Д. (2020). Військові академії держави Габсбургів. Інтернет-проект «Історія держави Габсбургів». URL: https://ah.org.ua/cradle-of-austro-hungarian-officers#i [Дата звернення 14 липня 2023].
Адамович С., Аркуша О., Артимишин П., Байцар А., Бегей І. та ін. (2018). Західно-Українська Народна Республіка (1918–1923 рр.). Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 1: А–Ж, Івано–Франківськ, Манускрипт–Львів, 688 с.
Адамович С., Арсак М., Артимишин П., Байцар А., Бойко В. та ін. (2019). Західно-Українська Народна Республіка (1918–1923 рр.). Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 2: З–О, Івано-Франківськ, Манускрипт–Львів, 688 с.
Артимишин П., Байцар А., Бегей І., Борчук С., Васильчук М.та ін. (2020). Західно-Українська Народна Республіка (1918–1923 рр.). Енциклопедія: До 100-річчя утворення Західно-Української Народної Республіки. Т. 3: П–С, Івано-Франківськ, Манускрипт–Львів, 688 с.
Битинський М. (1932). Українське вояцтво на культурно–освітньому фронті, Гуртуймося, Ч. 9.
Волков С. (1993). Русский офицерский корпус, Москва, Воениздат, 368 с.
Волков С. (2003). Русский офицерский корпус. URL: https://royallib.com/read/volkov_s/russkiy_ofitserskiy_korpus.html#552960. [Дата звернення 10 грудня 2022].
Военно-статистический ежегодникъ армии за 1912 годъ. (1914)., Санкт-Петербургъ, Военная Типографія Императрицы Екатерины Великой, 520 с.
Галан В. (1930). З’їзд Української Стрілецької Громади в Злучених Державах Америки. Літопис Червоної Калини. №12.
Галузевий державний архів Служби Безпеки України. Фонд 16, Опис 1, Справа 5.
Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки. Українське Військове Товариство. Фонд 1, Том 12617; Том 1, Аркуш 233.
Діло (1935). Ч. 112., Львів.
Імена самостійної України 19171924 рр. URL: https://www.db.geroika.org.ua/ua/home.html [Дата звернення: 11 липня 2023].
Informacyjny Odczyt Prezesa Towarzystwa byłych żołnieży Armii URL we Francji, CAW, Sygn. I.303.4.5640. S. 203.
Кавтарадзе А. (1988). Военные специалисты на службе Республики Советов (1917–1922 гг.), Москва, «Наука», 277 с.
Ключенко О. (1931). Генеральна булава УГА, Літопис Червоної Калини. Ч. 4.
Ковалевський М. (1960). При джерелах боротьби, Інн сбрук, 717 с.
Кокін С. (2008). Голодомор у контексті репресивної політики більшовицького режиму стосовно України. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Вип. 18, С. 422–436.
Колянчук О. (2000). Українська військова еміграція в Польщі (1920–1939 рр.), Львів, 278 с.
Литвин М., Науменко К. (2007). Збройні сили України першої половини (XX ст.). Генерали та адмірали. Львів; Харків, Сага, 244 с.
Микитюк Д. (1958). Перехід групи Кравса до Чехо–Словаччини. Українська Галицька Армія. Матеріяли до історії. Т. 1, Вінніпег, 676 с.
Ministerstwo Spraw Wewnętrznych (1931). Komunikat informacyjny „Emigracja ukraińska w Polsce”, CAW, Sygn. I.303.4.5508, S. 163.
Ministerstwo pracy i opieki spoliecznej (1925). Do Ukraińskiego Centralnego Komitetu «W sprawie ustalenia akcji pomocy dla Ukraińców-azylantów», CAW, Sygn. I.303.4.2476. S. 429–430.
Омелянович-Павленко М. (2002). Спогади українського командарма, Київ, 460 с.
Offelli S. (2001). Le armi e gli equipaggiamenti dell’ esercito austro-ungarico (dal 1914 al 1918): Uniformi – distintivi – buffetterie, Valdagno, Р. 11.
Oršolić T. (2006). O časničkoj izobrazbi, plaći i časničkom kadru u austrougarskoj vojsci s naglaskom na Dalmaciju. Radovi zavoda za povijesne znanosti HAZU u Zadru, Zargeb; Zadar, S. 558.
Opracowanie na temat U.R.L. i ruchu hetmana P. Skoropadskiego, CAW, Sygn. I.303.4.5662. S. 11.
Павленко М., Дзюба І. (2011). Інтерновані українські військові формування., Енциклопедія Сучасної України, URL: https://esu.com.ua/article-12417 [Дата звернення 12 квітня 2023].
Poseł R. w Pradze do Ministerstwa Spraw Zagranicznych w Warszawie. Ibid. S. 198.
Симчич С. (1957). До історії українців в Бритійській Колумбії. Бритійська Колумбія і Україна., Вінніпег.
Скоропадський П. (1995). Спогади. (Кінець 1917 – грудень 1918 р.), Київ, Філадельфія, Інститут східноєвропейських досліджень НАНУ, 443 с.
Тарнавський М. (1992). «Спогади» Львів, Львів, Вечірня година, Ч. 4, 127 С.
Тинченко Я. (1995). Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття (1917–1921 рр.), Київ, 258 с.
Тинченко Я. (2007). Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921 рр.), Київ, Темпора, 536 с.
Ткачук П. (2004). Артилерія збройних формувань Української революції (1917–1921 рр.), Львів, Львівський інститут Сухопутних військ НУ «Львівська політехніка», 197 с.
Ткачук П. (2009). Сухопутні війська Збройних Сил України доби революції (1917–1921 рр.), Львів, Львівський інститут Сухопутних військ НУ «Львівська політехніка», 311 с.
Тулюк–Кульчицький С. (1968). Старшинські школи Г. А., Українська Галицька Армія: матеріали до історії, Т. 4, Вінніпеґ, 294 с.
Тютенко Р. (2018). Соціальний портрет офіцера українських армій періоду Національної революції (1917 –1921 рр.): дис. канд. іст. наук: 07.00.01 Історія України. Львів, 356 с.
Тютенко Р. (2021). Українська військова еміграція в міжвоєнний період (1919–1939 рр.): дис. д. і. н.: 07.00.01 Історія України. Мюнхен, 235 с.
Український Стрілець (1920). З життя українського стрілецтва на чужині, Ч. 1., 16 с.
Шанковський Л. (1974). Українська Галицька армія, Вінніпег, 396 с.
Шимов Я. (2003). Австро-Венгерская империя, Москва, Эксмо, 606 с.
Шиприкевич В. (1979). Пропам'ятна книга Данцігерів. Український студентський осередок в Данцігу в роках (1921–1945 рр.), Торонто, 218 с.
Шумінська Н. (2016). Становлення Галицької Армії, особливості комплектування та підготовки особового складу (листопад 1918 – листопад 1919 рр.): дис. канд. іст. наук: 07.00.01 Історія України. Львів, НУЛП, 263 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
