КОЛЕКЦІЯ ОЗБРОЄННЯ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ І ТИСЯЧОЛІТТЯ Н.Е. У ЛЬВІВСЬКОМУ ІСТОРИЧНОМУ МУЗЕЇ: ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТА АТРИБУЦІЇ

Автор(и)

  • Святослав Володимирович Терський професор кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини, Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка» ., Україна https://orcid.org/0000-0003-0177-8087

DOI:

https://doi.org/10.33577/2313-5603.41.2024.176-185

Ключові слова:

Львівський історичний музей, Музей НТШ, клинкова зброя, списи, умбони, пшеворська культура

Анотація

Львівський історичний музей – провідна і найбагатша музейна установа Заходу України і водночас, найбільше сховище археологічних знахідок, здобутих багатьма поколіннями дослідників на території цього регіону. Клинкова зброя в комплексах озброєння першої половини І тисячоліття н.е. відображає важливий етап у процесі формування ранніх дружинних спільнот Центрально-Східної Європи. Процес накопичення цієї категорії військово-історичних пам’яток розпо­чався на рубежі ХІX/ХX ст. Основні колекції озброєння походили із розкопок поховань дружинників І–ІІІ ст. н.е., проведених львівським археологом, профе­сором університету Каролем Гадачеком у місцевості Гать на околиці давнього українського міста Переворськ. У 1930 р. розкопками у Гриневі коло Львова до виявлення та дослідження дружинних поховань долучився ще один співро­бітник університету Маркіян Смішко. Він і окреслив хронологію та походження власників цієї зброї. Здобуті протягом ХІX–початку ХX ст. археологічні колекції 1940 р. були передані до новоствореного Львівського історичного музею. Наступним етапом поповнення збірки озброєння були розкопки Ігоря Свєшнікова у Звенигороді, де вдалося розкопати ще чотири дружинних поховання. Згодом було поповнення колекції окремими випадковими знахідками. Випадкове виявлення 2012 р. в руслі річки Західний Буг клинка V ст. дозволило правильно атрибутувати подібну знахідку із Вигаданки, яка потрапила у музейну збірку 1940 р. з колекції Музею Наукового товариства імені Шевченка. У статті на основі архівної та облікової документації історичного музею, а також сучасних досліджень аналізується процес накопичення та атрибуція важливих пам’яток озброєння раннього етапу формування давньоукраїнського війська.

Посилання

АЛІМ І – Архів Львівського історичного музею. Інвентарна книга № 3 Кабінету-музею при кафедрі праісторії Львівського університету. 87 с.

АЛІМ ІІ – Архів Львівського історичного музею. Інвентарна книга археологічних пам’яток. Частина 2. Епоха бронзи та заліза. 1940 – 1945 рр. 180 с.

АМІН – Архів Музею при Інституті народознавства НАН України. Книга вступу Музею НТШ. Т. 6. С. 121. № 23530.

Археологія у Львівському історичному музеї (2020). Львів; Дрогобич: Коло. 556 с.

Булик Н.М. (2018). Світло й тіні музейно-археологічного життя Львова першої половини ХХ ст. (на прикладі Музею Дідушицьких). Сіверщина в історії України, випуск 11. С. 380 – 387.

Козак Д.Н. (1985). Могильник пшеворської культури коло с. Гринів на Верхньому Подністров’ї. Археологія, 52. С. 52 – 63.

Львівський історичний музей. Інвентарна книга експонатів фондової групи «Зброя». Т. 3: № 908 – 1505. С. 121.

Львівський історичний музей. Фондова група «Археологія».

Пастернак Я. (1938). Нові археологічні набутки музею НТШ у Львові за час від 1933 – 1936 рр. Записки НТШ. Т. 154. С. 241–268.

Піцишин М.Ю. (2004). Археологічна збірка ЛІМ. Ми з Львівського істо-ричного…(1863 – 2003). Спецвипуск до 110-річчя створення ЛІМ. Львів. С. 19-24.

Свешников И.К. (1957). Новые могильники липицкой культуры в Львовской области. Краткие сообщения Института истории материальной культуры. Вып. 68. С. 63–74.

Смішко М.Ю. (1976). Племена пшеворської культури. Населення Прикар-паття ті Волині за доби розкладу первіснообщинного ладу та в давньоруський час. Київ: Наук. Думка. С. 28 – 38.

Терський С.В. (2006). З історії колекціонування археологічних пам’яток у Східній Галичині (XIX – початок XX ст.). Наукові записки ЛІМ. Львів. Вип. 11. С. 3 – 18.

Терський С.В. (2010). Княже місто Володимир. Львів. 320 с.

Терський С.В. (2018). Військова справа на галицько-волинських землях у V-IX ст. (за археологічними джерелами). Військово-науковий вісник. Вип. 30. Львів: НАСВ. С. 61–69.

Терський С.В. (2020). Археологія міста Володимира. Володимир-Волинський; Новоград-Волинський, 2020. 244 с.

Терський С.В., Стрельченко О.В., Войнаровський В.М. (2014). Нові знахідки ранньосередньовічної зброї у р. Західний Буг. Вісник Національного університету “Львівська політехніка” № 809: Держава та армія. С. 7 – 12.

Ткач Є.(2012). Інгумаційні поховання на могильниках липицької культури. Археологічні дослідження Львівського університету. Випуск 14-15. С. 46–68.

Biborski M. (1978). Miecze z okresu wplywow rzymskich na obszarze kultury przeworskiej. In: Materialy Archeologiczne, XVII. S. 53-165.

Cynkałowski A. (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. Warszawa. 265 s.

Die Vandalen – Die Könige – Die Eliten – Die Krieger – Die Handwerker. Ausstellungskataloge. Nordstemmen: Trigena, 2003. 509 s.

Hadaczek K. (1907). Dział przedhistoryczny muzeum im. Dzieduszyckich. Lwów, s. 90–100 (odbitka z «Przewodnika po Muzeum im. Dzieduszyckich we Lwowie 1907»).

Hadaczek K. (1909). Cmentarzysko ciałopalne koło Przeworska (z epoki Cesarstwa Rzymskiego) odkopał i krytycznie opisał…. Teka Konserwatorska. Rocznik c.k. Konserwatorów Starożytnych Pomników Galicyi Wschodniej, 3(2).

Liwoch R. (2008). Zachodnioukrainskie miecze i trzewiki pochew mieczowych od X do polowy XIII w. Acta Militaria Mediaevalia. 4. Krakow; Sanok. S. 39–59.

Skarby broni ze zbiorów Lwowskiego Muzeum Historycznego. Biblioteka Muzeum Etnograficznego i Archeologicznego w Łodzi, 34. Łodz.

Smiszko M. (1932). Kultury wczesnego okresu epoki cesarstwa rzymskiego w Małopolsce Wschodniej. Lwów. 192 s.

Żaki A. (1974). Archeologia Małopolskiej wczesnośredniowiecznej. Wrocław. 654 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-09-20

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ОЗБРОЄННЯ І ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ