ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ У БІЖЕНСЬКИХ ПРОЦЕСАХ ПЕРІОДУ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.42.2024.3-18Ключові слова:
біженці, біженський рух, Перша світова війна, бойові дії, цивільне населення, окупація, Волинська губернія, ВолиньАнотація
Проаналізовано фактори, які під час Першої світової війни привели до значного переміщення осіб різних національностей (переважно православного та іудейського віросповідань) вглиб російської держави. Адже в 1915-1916 роках саме Україна як частина Російської та Австро-Угорської імперій пережила масштабний потік біженців із заходу на схід. Військові дії змусили сотні тисяч людей покинути свої домівки та переселитися на територію центральних і східних губерній імперії.
Зокрема, під час наступу російської армії в Галичині у 1915 році багато українців були змушені евакуюватися вглиб імперії. Визначено пріоритетні евакуаційні шляхи через територію Волинської губернії, діяльність російських державних чиновників і представників місцевих органів влади щодо облаштування та опіки біженців, згадано про транспортування, розміщення та облік біженців, діяльність допомогових організацій.
Біженська криза, пережита не лише утікачами, але й жителями Волинської губернії, через яку пролягали евакуаційні маршрути, стала справжньою гуманітарною катастрофою для біженців і місцевих жителів. Евакуйовані часто втрачали зв'язок із родинами та близькими, що ще більше ускладнювало їхнє становище. Частина біженців з Галичини осідала на теренах Західної Волині, де заселялася в колишні садиби німецьких колоністів. Виселенців з Волинської губернії часто переселяли в межі Саратовської, Воронезької та інших губерній.
Посилання
Баран І. (2009). Галичина на початку Першої світової війни: проблема біженців. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка: Серія «Історія». Вип. 2. С.72 – 77.
Бетлій О. В. (2016). Біженецька криза у Києві влітку 1915 року. Наукові записки НаУКМА. Том 182. Історичні науки. С. 49–55.
Білоус Л. (2010). Виселення євреїв російськими військовими під час Першої світової війни. Наукові записки НаУКМА. Т. 104 : Історичні науки. С. 23 – 28.
Влодарчик А. (1967). Втікачі (біженці) з рідних осель в 1915 році (Спогад з Першої світової війни). Літопис Волині. Ч. 9. С. 53 – 59.
Дем’янюк О. Й. (2011). Військово-політичні аспекти розвитку Волинської губернії у 1914 – 1923 роках : монографія. Луцьк : ПВД «Твердиня», С. 320.
Дем’янюк О. Й. (2010). Луцьк та Луцький повіт в роки Першої світової війни. Актуальні проблеми українського державотворення: Науковий збірник. Вип. ІІІ. С. 27–36.
Державний архів Волинської області, м. Луцьк (далі – ДАВО), ф. 3, оп. 1, спр. 1577.
ДАВО, ф. 85, оп. 1, спр. 6.
ДАВО, ф. 347, оп. 1, спр. 11.
Державний архів Житомирської області, м. Житомир (далі – ДАЖО), ф. 70, оп. 1, спр. 74.
Державний архів Київської області (далі – ДАКО), ф. 2031, оп. 2, спр. 406.
Державний архів Рівненської області, м. Рівне (далі – ДАРО), ф. 359, оп. 1, спр. 13.
Жванко Л. (2008). Біженство Першої світової війни: історіографія проблеми чи проблема історіографії? Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 18. С. 380–392.
Жванко Л. М. (2012). Біженці Першої світової війни: український вимір (1914 – 1918 рр.): монографія. Харків : Віровець А. П. «Апостроф». С. 568.
Жванко Л. М. (2014). Політика українських національних урядів щодо біженців. Велика війна 1914–1918 рр. і Україна. У двох книгах. Книга 1. Історичні нариси. Київ : ТОВ «Видавництво ”КЛІО”». С. 511–534.
Жванко Л. М. (2008). Правове регулювання соціального захисту біженців Першої світової війни в Російській імперії (1914–1915). Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. № 14. С. 233–246.
Кучера І. (2004). Біженський рух у Східній Галичині в 1914–1916 рр. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. Випуск 10. С. 42 –51.
Лазанська Т. І. (2014). Проблеми біженства в українських губерніях Російської імперії. Велика війна 1914–1918 рр. і Україна. У двох книгах. Книга 1. Історичні нариси. Київ : ТОВ «Видавництво ”КЛІО”». С. 481–511.
Павленко М.І. (2005). Біженці та переміщені особи. Енциклопедія історії України: в 10 т. Київ : Наукова думка. Т. 1 : А-В. С. 271.
Примака-Онішк А. (2019). Бєженство 1915. Забуті вигнанці. Київ : Темпора. С 524.
Осечинський В. К. (1954). Галичина під гнітом Австро-Угорщини в епоху імперіалізму. Львів: Книжково-журнальне видавництво. С. 188.
Сулига І. Г. (2001). Південно-Західні комітету Всеросійського земського союзу в Україні на початку Першої світової війни. Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. Вип. ІІІ. С. 234–240.
Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі – ЦДІАК), ф. 278, оп. 1, спр. 751.
ЦДІАК, ф. 361, оп. 1, спр. 546.
ЦДІАК, ф. 361, оп. 1, спр. 1197.
ЦДІАК, ф. 715, оп. 1, спр. 1743.
ЦДІАК, ф. 1262, оп. 1, спр. 217.
Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі – ЦДІАЛ), ф. 146, оп. 4, спр. 5127.
ЦДІАЛ, ф. 359, оп. 1, спр. 4.
ЦДІАЛ, ф. 645т, оп. 1, спр. 28.
Gatrell P. A. (1999). Whole Empire Walking: Refugeesin Russia During World War I. Bloomington : Indiana University Press. р. 318.
Dmitruk S. (2018). Ewakuacja ludności z Królestwa Polskiego i zachodnich guberni Rosji podczas I wojny światowej. URL: https://silo.tips/download/ewakuacja-ludnoci-z-krolestwa-polskiego-i-zachodnich-guberni-rosji-podczas-i-woj#
Shvab А. & Denysiuk V. (2020). Food supply of the frontline cities of the Volhyn governorate in 1914–1917. Skhidnoievropeiskyi Istorychnyi Visnyk. № 14. S. 76–85.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
