АВГУСТИН ВОЛОШИН І ПРОБЛЕМИ ВІЙСЬКОВОГО БУДІВНИЦТВА У КАРПАТСЬКІЙ УКРАЇНІ (1938 - 1939 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.43.2025.86-109Анотація
У статті на основі архівних джерел, спогадів і матеріалів преси розкривається один із маловивчених аспектів багатогранної діяльності Августина Волошина як очільника автономного уряду та президента Карпатської України, а саме його політика щодо військового будівництва на Закарпатті у 1938–1939 рр. Хоча у стратегічному плані уряд Волошина робив ставку на чехословацькі сили безпеки та оборони у захисті кордонів автономного краю від гібридних і конвенційних загроз з боку сусідніх Угорщини та Польщі, він водночас всіляко сприяв розбудові Карпатської Січі як центру доармійської підготовки населення та вишколу національних військових кадрів. В умовах драматичного розпаду Чехо-Словацької республіки та проголошення незалежності Карпатської України 14-15 березня 1939 р. уряд Волошина ухвалив важливі воєнно-політичні рішення щодо формування збройних сил молодої держави – Національної Оборони Карпатської України на чолі з полковником Сергієм Єфремовим та початку збройного спротиву вторгненню угорських військ.
Посилання
Архів Управління Служби безпеки України в Закарпатській області.
Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ).
Державний архів Закарпатської області (ДАЗО).
Центральний державний архів вищих органів влади і управління України.
Archiwum Akt Nowych
Archiv Kanceláře prezidenta republiky
Hadtörténelmi Levéltár
Politisches Archiv des Auswärtigen Amts
Vojenský historický archiv
Діло.
Наступ.
Нова Свобода.
Пробоєм.
Урядовий вісник.
Lidově Noviny
The New York Herald Tribune
Бажанський М. (1995). Моя Карпатська Україна: синхронізація неповторних подій. К. Нью-Йорк : Світовид.
Бандусяк М. (1991). Августин Волошин: політичний авантюрист чи патріот рідного краю. Карпатський край. 9 липня.
Бірчак В. (1940). Карпатська Україна. Спомини й переживання. Прага: Нація в поході.
Вегеш М. М., Віднянський С. В. (2022). Августин Волошин: Монографія / Видання п’яте, доопрацьоване і змінене. Ужгород–Київ: РІК-У, Інститут історії України НАН України.
Вегеш М.М., Віднянський С.В. (2020). Августин Волошин – «батько карпатоукраїнського народу». К.: Парламентське видавництво.
Віднянський С. В., Вегеш М. М. (2021). Августин Волошин і Карпатська Україна в історії українського державотворення: монографія. Київ: НАН України, Інститут історії України, 2021.
Врецьона Є. (1949). Спогади із Закарпаття. Гомін України. 4 червня.
Енциклопедія історії та культури карпатських русинів (2010). Укл. П. Р. Магочій, І. Поп; Заг. ред. П. Р. Магочій. Ужгород.
Єфремов С. (2009). Бої 14–15 березня 1939 року на Карпатській Україні / Ред. та вступ. стаття М. Мушинки. Ужгород: Ґражда.
Гірняк Л. (1979). На стежках історичних подій. Карпатська Україна і наступні роки. Спогади і матеріали. Нью-Йорк.
Карпатська Україна (1938–1939). Збірник архівних документів і матеріалів. (2009). Упоряд. М. Делеган, С. Вискварко. Ужгород: Карпати.
Карпатська Україна в боротьбі. (1939). Відень.
На зов Києва: Український націоналізм в Другій світовій війні (1985). Збірник статей. Торонто-Нью-Йорк, 1985.
Пагіря О. (2020). Від співпраці до ворожнечі: протистояння Карпатської Січі та чехословацьких органів безпеки на зламі 1938–1939 рр. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. Ігор Соляр; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів. Вип. 33. С. 90 –110.
Пагіря О. (2020). Війна за спадщину святого Іштвана: збройний конфлікт у Карпатській Україні в середині березня 1939 року. Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення: монографія / [від. ред. І. Патер; упоряд.: О. Муравський, М. Романюк]; НАН України, Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича. Львів. С. 118 – 153.
Пагіря О. (2016). «Гібридна війна» Угорщини та Польщі проти Карпатської України у 1938-1939 рр. Український визвольний рух. № 21. Львів. С. 292 – 323.
Пагіря О. (2019). Зовнішньополітичні маневри уряду Карпатської України в умовах угорської агресії (середина березня 1939 р.). Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 2 (41). С. 8 – 19.
Пагіря О. (2010). Карпатська Січ: військове формування Карпатської України. Науково-популярне видання. К.: «Темпора».
Пагіря О. (2020). Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької Республіки: у 2 кн. / перекл. із чеської Ірина Забіяка; картограф Дмитро Вортман. Кн. 1. Львів: Україна Модерна; Видавництво Українського Католицького Університету.
Пагіря О. (2020). Інструмент електоральної мобілізації: участь Карпатської Січі у проведенні виборів до Сойму Карпатської України 12 лютого 1939 р. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». № 2 (43).С.61-74.
Пагіря О. (2019). Події 13–14 березня 1939 р. в Хусті: путч, повстання чи збройний конфлікт? Карпатська Україна – незалежна держава. Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 80-річчю проголошення незалежності Карпатської України (Ужгород, 14–15 березня 2019). Ужгород. С. 21-37.
Пагіря О. (2019). Співпраця чехословацьких військових і «Карпатської Січі» у протидії диверсійним акціям Польщі й Угорщини проти Карпатської України (1938-1939). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. С. 97–122.
Пап Пугач С. (1976). Пластовий Альманах: З нагоди п’ятдесятиріччя Українського Пласту на Закарпатті 1921-1971. Рим.
Поп И. (2006). Энциклопедия Подкарпатской Руси. Ужгород.
Поп И. (2008). Подкарпатская Русь – Карпатська Україна – Kárpátaljai Területi – Закарпатська Україна. (1938-1945 гг.). Ужгород.
Росоха С. (2001). Спомини: Події та люди на моєму життєвому шляху / Уклад. В. Худанич. Торонто-Ужгород: Мистецька лінія.
Сарвадій І. (1984). Змова проти уряду Карпатської України. Нью-Йорк.
Химинець Ю. (1984). Закарпаття – земля української держави. Нью-Йорк, 1984.
Шандор В. (1996). Спомини. Т. 1: Карпатська Україна. 1939–1945. Ужгород, 1996.
Штефан А. (1973). За правду і волю. Спомини і дешо з історії Карпатської України. Торонто.
Encyclopedia of Rusyn History and Culture. (2002). / Ed. P. R. Magocsi, I. Pop. Toronto.
Małkiewicz A. (2013). Samobójstwo demokracji: Czechosłowacja w okresie II Republiki 1938-1939 / Polsko-Czeskie Towarzystwo Naukowe. Zielona Góra: Uniw. Zielonogórski.
Rychlík J., Rychlíková M. (2016). Podkarpatská Rus v dějinách Československa 1918–1946. Vyšehrad, Praha.
Shandor V. (1997). Carpatho-Ukraine in the Twentieth Century. A Political and Legal History. Harvard University Press.
Sokolovič P. (2009). Hlinkova Garda. 1938-1945 / Ústav pamäti národa. Bratislava.
Straka K. (2007). Československá armáda pilíř obrany státu z let 1932-1939 / Ministertvo obrany Českě republiky. Praha.
Tomášek D. (1988). Deník druhé republiky. Praha, Naše vojsko.
Vojenskě dějiny Československa (1918-1939). (1987). Díl 3. Praha : Naše vojsko.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
