ІНСТИТУТ ВІЙСЬКОВОГО КАПЕЛАНСТВА У ВІЙСЬКОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ЗБРОЙНИХ СИЛ США ТА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.43.2025.284-293Анотація
Капеланство відіграє важливу роль у структурі сучасних збройних сил, надаючи не лише духовну підтримку, але й виступаючи мостом між військовими та релігійними громадами. Воно робить значний внесок у підтримання бойового духу, пропонуючи душпастирську опіку та допомагаючи військовослужбовцям впоратися з емоційним і психологічним тиском військової служби. Капелани часто є першими, до кого звертаються ті, хто опинився в кризовій ситуації, пропонуючи настанови в моменти стресу, втрати або моральної дилеми.
У таких країнах, як США і Франція, інститут військового духовенства офіційно визнаний і повністю підтримується державою. Ці капелани інтегровані у військову ієрархію і беруть участь у повсякденному житті військових частин. Одним з найбільш розвинених прикладів є капеланський корпус Збройних сил США. Пентагон виділяє значні ресурси на підтримку релігійного і морального благополуччя своїх військовослужбовців, визнаючи роль капелана в підтримці боєготовності і згуртованості підрозділів.
Капелани в США фінансуються з оборонного бюджету і мають правовий статус, еквівалентний статусу офіцерів, що дозволяє їм ефективно функціонувати в рамках субординації. Вони мають доступ до спеціалізованих навчальних закладів і керують власними засобами масової інформації для підтримки своєї роботи. Аналогічно, у Великій Британії на капеланів покладено обов'язки, пов'язані з морально-психологічною підтримкою, а також просвітницькою діяльністю, спрямованою на зміцнення етичних засад військової служби.
У світлі постійних зусиль України, спрямованих на наближення до стандартів НАТО, вивчення моделей капеланства в країнах-членах Альянсу набуває особливої актуальності. Зарубіжний досвід пропонує цінні рекомендації для подальшого розвитку служби військового капеланства в Україні та її інституційної інтеграції у Збройні Сили.
Посилання
«Про службу військового капеланства» Закон України від 30 листопада 2021 р. № 1915-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1915-20 (Дата звернення: 18.02.22)
Ващук М. (2020). Зарубіжний досвід здійснення душпастирської опіки військовослужбовців та можливості його використання для України. Правничий вісник Університету «КРОК», (38). S. 56-65. URL: https://lbku.krok.edu.ua/index.php/krok-university-law-journal/article/view/247
Карпенко О. (2009). Капеланство у світі. Церковна православна газета. 2009. №7-8. S. 233-234. URL: https:// www.kapelanstvo.ugcc.ua/kapelanstvo-u-sviti/3.
Коропатнік І., Микитюк М., Павлюк О., Пєтков С. (2023). Військове капеланство в Україні: етапи становлення, нормативно-правове забезпечення, особливості реалізації в умовах воєнного стану, зарубіжний досвід. Київ: Видавничий дім «Професіонал». C. 552
"Королівські регламенти та розпорядження (QR&O). Том І - Адміністрація". (2006). Том I - Адміністрація. https:// www.canada.ca/en/ department-national-defence/corporate/policies-standards/queens-regulationsorders/vol-1-administration. Зелінський А. (2015). Соняхи. Духовність на час війни. Львів. С.128.
Королівські правила для Королівських військово-повітряних сил - п'яте видання 1999 року. (1999). П'яте видання 1999 року. URL: https://witneyaircadets.files. wordpress.com/2016/12/queens-regulations-for-the-royal-air-force-2016.pd
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.