РЕЛІГІЙНІ НАПИСИ ТА ЗОБРАЖЕННЯ НА ШАБЛЯХ XVII–XVIII СТ. У КОЛЕКЦІЇ ЛЬВІВСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ

Автор(и)

  • Андрій Михайлович Панів Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів., Україна https://orcid.org/0000-0003-2751-3597

DOI:

https://doi.org/10.33577/2313-5603.43.2025.294-316

Анотація

У статті проаналізовано та узагальнено релігійні написи і зображення на шаблях ХVII–XVIII ст. Методологія дослідження базується на загальнонаукових принципах системності, об’єктивності та критичного ставлення до джерел. У статті використано теоретичні методи дослідження, зокрема синтез, аналіз, індукція та дедукція. За допомогою історико-компаративного методу вдалося порівняти віднайдені зразки написів та зображень на шаблях. У цій статті також застосовано хронологічний та ретроспективний принципи дослідження.

У роботі чи не вперше в українській історіографії проаналізовано написи та зображення на шаблях ХVII–XVIII ст. релігійного характеру, основна увага звернена на колекцію Львівського історичного музею, але для висвітлення пануючих тенденцій розвитку озброєння тогочасної Європи використано матеріали із інших колекцій та збірок.

«Грецькі» сюжети на клинковій зброї, що зустрічаються на атрибуціях окремих експонатів, не вказують на виробництво в Елладі чи інших тодішніх православних країнах, як вважалося давніше. Вони виготовлені, напевно, у Стамбулі і призначалися для дипломатичних подарунків християнським (насамперед православним) володарям. На шаблях зустрічаються хрести. Мальтійські хрести не притаманні козацькому середовищу, але подекуди вони зустрічаються на гербах козацької старшини і, що важливо, на ювелірних виробах із Центральної України. На зразках холодної зброї мусульманського походження добре помітна символічна ієрархія. Зазвичай, розкішно прикрашене ім’я Могаммада, дещо менше – згадка правителя, ще менше – майстра, що виготовив клинок.

Біографія автора

Андрій Михайлович Панів, Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів.

аспірант кафедри Центральної і Східної Європи

Посилання

Аствацатурян Э. (2002). Турецкое оружие в собрании Государственного Исторического музея. Санкт-Петербург: Атлант. 336 с.

Величко С. (1991). Літопис, переклад з книжної української мови, вст. стаття, комент. Шевчука В., відп. ред. Мишанич О. Київ: Дніпро. 564 c.

Войтович Л., Голубко В. (2019). Історія війн і військового мистецтва: у 3 т. Т. 2. Початок ХVІ – початок ХХ ст.). Харків: Фоліо, 2019. 976 с.

Гнатишин М. (2003). "Щодо атрибуції шаблі східного походження з колекції Харківського історичного музею", Восьмі Сумцовські читання: збірник матеріалів наукової конференції, присвяченої 100-річчю XII Археологічного з’їзду, Харків, 12 квітня 2002 р., с. 78-80.

Дзира Я., ред. (1971). Літопис Самовидця. Київ: «Наукова думка». 208 с.

Крип’якевич І. (1936). Історія Українського війська: у 2 т. Львів: Видання Івана Тиктора. Т. 1. 288 с.

Граб’янка Г. (1992). Летопись гадячского полковника Григория Грабянки, перевод Иванченко Р., Киев: Общество «Знания» Украины. 143 c.

Образцов В., Пятницкий Ю. (2014). «Святые образы на клинках»: уникальные сабли из собрания Эрмитажа, Tyragetia, Vol. 7, с. 329-343.

Окшотт Э. (2006). Археология оружия. От бронзового века до эпохи Ренесанса, перевод Якушиной М. Москва: Центрполиграф. 398 c.

Прохоров В. (1881). О древних саблях с греческими, славянскими и другими надписями. Санкт-Петербург: Тип. Императорской Академии Наук. 16 с.

Степовик Д. (2004). Історія української ікони X-XX століть. Київ: Либідь. 442 с.

Терський С. (2005). З історії української зброї XIII–XVIII ст. Вісник Національного університету «Львівська політехніка», №. 528: Держава та армія, с. 16-27.

Тихомирова Е. (1983). Оружейная палата. Парадное оружие XVII–XIX вв. Москва: Искусство. 20 c.

Тоичкин Д. (2013). "Сабли Богдана Хмельницкого в коллекциях музеїв Польши и Украины", Война и оружие. Труды Четвертой Международной научно-практической конференции 15-17 мая 2013 года, Санкт-Петербург, Ч. 4, с. 254-270.

Тоїчкін Д. (2012). До питання про походження шабель XVII cт., прикрашених християнською символікою та епіграфікою. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Число 20: Генеалогія та геральдика К.: Інститут історії України. С. 209-231.

Тоїчкін Д. (2013(1)). Клинкова зброя козацької старшини XVI – першої половини ХІХ ст.: проблеми атрибуції та класифікації. Київ: Ін-т історії України НАНУ. 464 с.

Тоїчкін Д. (2013(2)). Клинкова зброя козацької старшини як історичне джерело: методи практичного дослідження. Кубань – Украина: вопросы историко-культурного взаимодействия. Краснодар; Киев, 2013. Вып. 7. Посвящается 150-летию со дня рождения Б. Д. Гринченко. C. 228-255.

Тоїчкін Д. (2014). Оснащення українського козацького війська: холодна зброя. Україна в Центрально-Східній Європі: зб. наук. пр. Київ: Ін-т історії України НАНУ. Вип. 14. С. 336-361.

Щоденник генерального хорунжого Миколи Ханенка, за адресою: http://litopys.org.ua/khanenko/khan.htm (дата звернення: 06.12.2021).

Burton R. (2014). The Book of the Sword: A History of Daggers, Sabers, and Scimitars from Ancient Times to the Modern Day. New York: Skyhorse. 336 p.

Marsheden R. (2015). The Polish Saber. London: Tyrant Industries. 248 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-08-20

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ОЗБРОЄННЯ І ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ