http://vnv.asv.gov.ua/issue/feedВійськово-науковий вісник2024-12-18T12:21:09+02:00Андрій Харукnasv_vnv@post.mil.gov.uaOpen Journal Systems<p><strong>Військово-науковий вісник</strong> – друковане фахове наукове видання, що містить матеріали результатів наукових досліджень з історії України, всесвітньої історії, історії локальних воєн та збройних конфліктів сучасності, історії озброєння та військової техніки. </p>http://vnv.asv.gov.ua/article/view/316368ДИНАМІКА ВІДНОСИН МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА З УКРАЇНОЮ В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ2024-11-28T18:36:48+02:00Лілія Юріївна Питльованаdeep_in_faith@ukr.netАнастасія Вікторівна Гнєвашеваdeep_in_faith@ukr.net<p><em>Рецензія на монографію</em>: <strong><em>Віднянський С., Мартинов А</em></strong>. Російсько-українська війна та міжнародне співтовариство. Київ: Інститут історії України НАН України, 2023, 264 с.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Лілія Юріївна Питльована, Анастасія Вікторівна Гнєвашеваhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316202ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ У БІЖЕНСЬКИХ ПРОЦЕСАХ ПЕРІОДУ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ2024-11-26T11:00:35+02:00Олександр Йосипович Дем’янюкdeep_in_faith@ukr.net<p>Проаналізовано фактори, які під час Першої світової війни привели до значного переміщення осіб різних національностей (переважно православного та іудейського віросповідань) вглиб російської держави. Адже в 1915-1916 роках саме Україна як частина Російської та Австро-Угорської імперій пережила масштабний потік біженців із заходу на схід. Військові дії змусили сотні тисяч людей покинути свої домівки та переселитися на територію центральних і східних губерній імперії.</p> <p>Зокрема, під час наступу російської армії в Галичині у 1915 році багато українців були змушені евакуюватися вглиб імперії. Визначено пріоритетні евакуаційні шляхи через територію Волинської губернії, діяльність російських державних чиновників і представників місцевих органів влади щодо облаштування та опіки біженців, згадано про транспортування, розміщення та облік біженців, діяльність допомогових організацій. </p> <p>Біженська криза, пережита не лише утікачами, але й жителями Волинської губернії, через яку пролягали евакуаційні маршрути, стала справжньою гуманітарною катастрофою для біженців і місцевих жителів. Евакуйовані часто втрачали зв'язок із родинами та близькими, що ще більше ускладнювало їхнє становище. Частина біженців з Галичини осідала на теренах Західної Волині, де заселялася в колишні садиби німецьких колоністів. Виселенців з Волинської губернії часто переселяли в межі Саратовської, Воронезької та інших губерній. </p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Олександр Йосипович Дем’янюкhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316233ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ В УКРАЇНІ2024-11-26T18:35:05+02:00Олег Степанович Івахів deep_in_faith@ukr.netГеннадій Васильович Єфімовdeep_in_faith@ukr.netЄвген Володимирович Касаткінdeep_in_faith@ukr.net<p>У статті задля уникнення подвійності тлумачень у подальших дослідженнях і рекомендаціях щодо приведення законодавчої, нормативно-правової та керівної баз документів у сфері оборони України, зокрема щодо організації територіальної оборони, авторами на основі опрацювання значного масиву інформації проведено історичний аналіз сутності визначення категорій «оборона», «територіальна оборона», їх співвідношення між собою, а також із функціями, заходами, завданнями територіальної оборони держави. Встановлено, що історія суперечності цих категорій та понять бере свій початок ще з часів СРСР і впродовж всього періоду незалежності не зазнала впорядкування та стандартизації.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Олег Степанович Івахів , Геннадій Васильович Єфімов, Євген Володимирович Касаткінhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316253ДІЯЛЬНІСТЬ РОЗВІДЧОГО ВІДДІЛУ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ У 1918 – 1920 РР.2024-11-27T13:00:21+02:00Олег Леонідович Стецишинdeep_in_faith@ukr.net<p>У статті проаналізовано діяльність військової розвідки Галицької армії в 1918 – 1920 рр. На основі архівних документів, спогадів та сучасних досліджень з’ясовано головні етапи формування Розвідчого відділу (РВ), який діяв при Начальній Команді Галицької армії (НКГА, інша абревіатура – НКУВ, Начальна Команда Українського Війська): становлення західноукраїнської військової розвідки, методи її діяльності, види розвідки та способи отримання розвідувальної інформації тощо. Отримані висновки проілюстровано конкретними прикладами з архівних джерел. Уточнено принципи комплектування Розвідвідділу ГА, його структуру та сферу відповідальності окремих працівників і відділів. При опрацюванні теми використано методи періодизації, а також історико-типологічний та історико-системний методи історичного дослідження. Встановлено, що діяльність Розвідчого відділу збройних сил Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) відбувалася за тими ж лекалами, що й формування спеціальних служб інших держав, які виникли в Центрально-Східній Європі після розпаду імперій.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Олег Леонідович Стецишинhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316355АДАПТАЦІЯ ЛЕГКИХ БАГАТОЦІЛЬОВИХ ГЕЛІКОПТЕРІВ ДО ВИКОНАННЯ УДАРНИХ ЗАВДАНЬ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ПОЛЬЩІ2024-11-28T18:07:01+02:00Анатолій Олександрович Каляєвdeep_in_faith@ukr.netЛілія Василівна Скорич deep_in_faith@ukr.net<p>Стаття присвячена аналізові програм переобладнання легких багатоцільових гелікоптерів в ударні, які реалізовувались в Польщі з кінця 1960-х років і до початку ХХІ століття. Завдяки наявності власної виробничої бази і конструкторського бюро вдалось створити низку відповідних варіантів гелікоптерів Мі-2 і W-3. На початку 1970-х років Збройні сили Польщі отримали кілька варіантів Мі-2, здатних використовувати різні системи озброєння (стрілецьке озброєння, некеровані ракети або протитанкові керовані ракети). Аж до початку 2020-х років ці гелікоптери служили в частинах першої лінії, хоч і не зазнали за період служби жодної модернізації.</p> <p>Мі-2, незважаючи на обмеженість льотних характеристик і слабке озброєння, використовувались як класичні ударні гелікоптери – альтернатива значно дорожчих Мі-24. Озброєні варіанти W-3 призначались для інших завдань – насамперед, забезпечення дій аеромобільних підрозділів. Ударні функції при цьому поставали як другорядні. Особливо слід відзначити озброєний рятувальний гелікоптер W-3PL, який з’явився на початку ХХІ століття і отримав повністю оновлене бортове обладнання, відповідне сучасним стандартам.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Анатолій Олександрович Каляєв, Лілія Василівна Скорич http://vnv.asv.gov.ua/article/view/316276НАРКОТИКИ, АРМІЯ, ВІЙНА: СИНТЕЗ ПАРАДОКСІВ У ПРИЗМІ ІСТОРИЧНОЇ РЕТРОСПЕКТИВИ2024-11-27T17:13:34+02:00Руслан Володимирович Гулаdeep_in_faith@ukr.netІрина Григоріївна Передерійdeep_in_faith@ukr.net<p>У статті розкрито основні історичні періоди процесів наркотизації військ під час ведення бойових дій упродовж історії людства – від найдавніших часів до 1989 р. Виявлені тенденції розвитку обігу та трансформації наркотичних речовин і проаналізовано їх вплив на повсякденну діяльність військ, у т.ч. в умовах збройного протистояння. З’ясовано особливості командно-адміністративної діяльності військово-політичного керівництва у процесах штучної інтенсифікації фізичних можливостей, підвищення бойових якостей та активації морально-психологічних якостей військовослужбовців, їх хоробрості та подолання стресу засобами наркотичних речовин у війнах минулого та сучасності. Окреслені попередні результати і проблеми використання наркотичних препаратів, суперечливий характер їх застосування у збройних конфліктах минулого та сучасності.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Руслан Володимирович Гула, Ірина Григоріївна Передерійhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316278ЛІНІЯ АРПАДА – ОБОРОННА СПОРУДА У СХІДНИХ КАРПАТАХ ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ2024-11-27T17:48:20+02:00Олеся Миколаївна Куцькаdeep_in_faith@ukr.net<p>Дослідження розкриває підготовку гітлерівських військ до оборони по лінії Арпада та Червоної Армії до Східно-Карпатської операції; описує процес будівництва угорськими військами фортифікаційних споруд у Карпатах та особливості їх розміщення на території; визначає результативність бойових дій сторін у гірсько-лісовій місцевості наприкінці серпня – жовтні 1944 року та роль лінії Арпада в їх реалізації. З’ясовано: Червона Армія не прорвала оборону в Карпатах, а подолала гори, рухаючись за відступаючою 1-ю угорською армією. Обхід радянськими військами лінії Арпада не можна вважати її невдачею у горах. Це стратегічний маневр, який відбувся внаслідок невдалих штурмів укріплень противника 4-м Українським фронтом поряд із результативним наступом 1-го та 2-го Українських фронтів на інших напрямках</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Олеся Миколаївна Куцькаhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316287ОФІЦЕРИ ЛИТОВСЬКОЇ АРМІЇ, НАРОДЖЕНІ В УКРАЇНІ, У БОРОТЬБІ ЗА ВІЛЬНУ ЛИТВУ (1919-1923 рр.)2024-11-27T21:08:20+02:00Артем Миколайович Петрикdeep_in_faith@ukr.net<p>Ця публікація присвячена проблемі реституції спільного історичного спадку Литви та України доби відродження незалежності обох народів у першій чверті ХХ ст. До нього, з-поміж іншого, належать персоналії учасників визвольних змагань. У цій статті ми торкаємося поки малодослідженої і нечасто згадуваної теми – участі у збройній боротьбі за незалежність та соборність Литви (1919–1923 рр.) осіб, народжених на території сучасної України. Цей напрям наразі у стадії становлення як у литовській, так і в українській історичній науці. У нашій роботі виставлено наголос на такому локалізованому сегменті теми, як перебування уродженців України у складі офіцерського корпусу збройних сил Литви в період Війни за незалежність цієї балтійської країни. </p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Артем Миколайович Петрикhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316290СИСТЕМА ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПОЛЬСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1949 – 1991)2024-11-27T21:26:03+02:00Лариса Романівна Шелестакdeep_in_faith@ukr.net<p>У студії розглянуто та проаналізовано основні етапи становлення системи військового навчання студентів вищих навчальних закладів Польської Народної Республіки. Специфіка дослідження полягає у вивченні досвіду країни – члена Організації Варшавського договору, в якій військове навчання студентів вводилось за зразком системи військового навчання в Радянському Союзі. Метою автора – не порівняння систем військового навчання, а передусім висвітлення особливостей та правових аспектів військового вишколу студентів ПНР. Проаналізовано основні закони на ухвали, відповідно до яких впроваджувалась система військового вишколу, а також проводились її часті зміни та реформи. На основі використаних матеріалів та джерел, авторка дійшла висновків, що військова підготовка студентів вищих навчальних закладів ПНР була введена для збільшення чисельності навченого резерву, відповідно до окремих військових спеціальностей, які потребувало військо, яке було частиною Східного або Радянського блоку. Ця система пройшла низку змін та реформ і була ліквідована в результаті політичних змін у Польщі та геополітичних змін у світі, загалом, у 1991 р., через свою неактуальність та адаптацію польської армії до стандартів та вимог НАТО.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Лариса Романівна Шелестакhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316343ДИПЛОМАТИЧНА, ВІЙСЬКОВА ТА ПРОПАГАНДИСТСЬКА ПІДГОТОВКА НЕОГОЛОШЕНОЇ РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙНИ 1939 РОКУ У ДОСЛІДЖЕННЯХ СУЧАСНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВЦІВ2024-11-28T16:16:21+02:00Андрій Юрійович Щегловdeep_in_faith@ukr.net<p>У статті узагальнено основні дослідницькі підходи вітчизняної соціогуманітаристики до визначення характеру зовнішньої політики сталінського Радянського Союзу у спільній з гітлерівською Німеччиною підготовці агресії проти Польщі 17 вересня 1939 р. Включено в традиційне поле політико-правового дослідження вітчизняною історіографією подій «золотого вересня» 1939 р. – дипломатичного, військового та пропагандистського забезпечення вступу частин Українського фронту Червоної Армії на територію західноукраїнських земель, що входили до складу Польської Республіки. Основну увагу зосереджено на підготовці, змісті та способах поширення радянської пропаганди, маніпуляцій та дезінформації у процесі ідеологічного супроводу підготовки вступу радянських військ на територію Польщі восени 1939 р.</p> <p>В основу методології дослідження покладено використання загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, які ґрунтуються на принципах науковості, об’єктивності, системності, комплексного міждисциплінарного аналізу підготовки зайняття Червоною Армією впродовж другої половини вересня 1939 р. південно-східних воєводств Польської держави із домінуючим українським населенням.</p> <p>Наукова новизна полягає у комплексному розгляді на основі публікацій вітчизняних істориків першої чверті ХХІ ст. ідеологічно-пропагандистської складової агресивної зовнішньої політики СРСР відносно Польщі загалом та населення Західної України особливо в процесі розгортання Українського фронту до «визвольного походу».</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Андрій Юрійович Щегловhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316346Громадянський обов'язок захисту батьківщини – погляди префектів Варшавського герцогства на стан Національної гвардії2024-11-28T16:58:52+02:00Wojciech Wlodarkiewiczdeep_in_faith@ukr.net Marcin Melnykdeep_in_faith@ukr.net<p>У статті розглядаються важливі питання громадянського обов'язку у Варшавському герцогстві (1807 – 1814) на прикладі Національної гвардії. Призов до армії завжди означав значну зміну способу життя. Захист батьківщини, охорона її безпеки є одним з основних громадянських обов'язків. Служба в Національній гвардії була прикладом перебування у двох сферах: цивільній та військовій. Поєднання обов'язків військовослужбовця з професійними обов'язками виявилося досить проблематичним. Це було важким фінансовим тягарем і значним втручанням у сферу приватного життя. Світло на цю проблему пролили результати опитувань, проведених серед префектів Варшавського, Познанського, Бидгощського та Ломжинського відділів. Це суттєво доповнило документацію центральних органів влади, яка відображає офіційну точку зору.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Wojciech Wlodarkiewicz, Marcin Melnykhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316255ОБОРОНА МАРІУПОЛЯ (24 ЛЮТОГО – 20 ТРАВНЯ 2022 р.)2024-11-27T13:35:49+02:00Віталій Олександрович Бенчук deep_in_faith@ukr.netВолодимир Васильович Трофимовичdeep_in_faith@ukr.net<p>Оборона Маріуполя 24 лютого – 20 травня 2022 р. є однією з найтрагічніших сторінок російсько-української війни. У повному оточенні опинилися понад 450 тисяч цивільного населення та Сили оборони України. Жителі міста були позбавлені базових потреб – їжі, води, тепла та безпечних умов життя, у результаті чого загинула невстановлена кількість жертв(за деякими підрахунками, щонайменше 20 тисяч осіб). Маріупольський гарнізон, проявивши мужність і героїзм, змушений був здатися у полон. У статті відображені бої за Маріуполь із аналізом загального розвитку подій, врахуванням військових, суспільних і міжнародних чинників. Таким чином авторам вдалося з’ясувати, що місто не було готове до оборони, її підготовка тривала вже в умовах боїв за нього. Ключовими подіями, що вплинули на його оточення, стали безперешкодний прохід російських військ зі сторони Криму, а також прорив лінії фронту на Волноваському напрямку. Захисники міста розділили його на чотири сектори оборони, роблячи все можливе для стримування ворога. Але останній мав колосальну перевагу в живій силі, озброєнні та військової техніки й тому поступово звужував кільце оборони. При захопленні міста агресори знищували його методично, квадрат за квадратом, піддаючи артилерійському та ракетно-бомбовому ударам цивільні об’єкти і мирне населення. Такі методи захоплення призвели до проведення аналогій із сирійським містом Алеппо, яке росіяни так само знищили. Маріуполь перетворився на місто-привид, населення якого зазнало справжніх жахіть. А для Сил оборони України бої за Маріуполь стали символом звитяги, витримки та вірності своїй Батьківщині.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Віталій Олександрович Бенчук , Володимир Васильович Трофимовичhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316256УЧАСТЬ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У ВИШКОЛІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (2022 – 2024 РР.) 2024-11-27T14:18:12+02:00Сергій Олексійович РУДЬКО deep_in_faith@ukr.net<p>У статті проаналізовано досвід організації та діяльності вишколу для Сил оборони України, що створила Велика Британія в період російсько-української війни з 2022 року. Висвітлено історію запровадження однієї з найбільших навчально-тренувальних місій для українських військових – Operation Interflex. Відзначено гнучкість та адаптивність цієї програми підготовки, яка базується на стандартах Королівських збройних сил і неодноразово була скорегована відповідно до ситуації на фронті та військових потреб ЗСУ. Відмічено внесок інших країн-партнерів у тренування українських військовослужбовців в рамках Operation Interflex. Охарактеризовані ключові напрямки підготовки військових ЗСУ на території Сполученого Королівства: базова загальновійськова підготовка новобранців; лідерські командирські та сержантські курси; навчання тактичних медиків, морських піхотинців, водолазів, саперів і капеланів; використання та застосування західної техніки та озброєння. Проаналізовано організацію тренування українських екіпажів протимінних кораблів «Черкаси» та «Чернігів» у рамках серії навчань під керівництвом Великої Британії «Sea Breeze» 2023 і 2024 років та «Joint Warrior-23-ІІ». Відзначено їх важливість для ефективного застосування наданих ВМС України протимінних кораблів, відпрацювання планування та проведення протимінних дій за стандартами НАТО та сумісності з підрозділами країн-партнерів. Проаналізовано діяльну участь Великої Британії в авіаційній коаліції, в рамках якої українські пілоти проходять перший етап навчання на літаках F-16. Зроблено висновок, що Сполучене Королівство зробило великий внесок у підвищення кваліфікації та підготовку українських військовослужбовців і підвищення бойових спроможностей та обороноздатності ЗСУ у ході відбиття російського вторгнення.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Сергій Олексійович РУДЬКО http://vnv.asv.gov.ua/article/view/316269ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ2024-11-27T15:54:20+02:00Юрій Іванович Руснакdeep_in_faith@ukr.net<p><strong> </strong></p> <p>У статті розглянуто еволюцію нормативно-правового регулювання оборонно-промислового комплексу України в контексті російсько-української війни. Визначено, що ефективне функціонування оборонно-промислового комплексу є критично важливим і необхідним для забезпечення обороноздатності та національної безпеки держави. Зокрема, у статті звертається увага, як відбувалась трансформація законодавчої бази України в умовах гібридної збройної агресії російської федерації. Проаналізовано ключові нормативно-правові акти та документи, які приймались в Україні з 2014 по 2022 роки в умовах проведення Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Крім того, здійснено аналіз основних нормативно-правових актів, які приймались в умовах широкомасштабної агресії російської федерації у 2022 році щодо регулювання оборонно-промислового комплексу України.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Юрій Іванович Руснакhttp://vnv.asv.gov.ua/article/view/316274РІЧКОВА ФЛОТИЛІЯ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДНИКИ2024-11-27T16:42:53+02:00Андрій Іванович Харукdeep_in_faith@ukr.net<p>У статті розглянуто розвиток річкову компоненту ВМС Збройних Сил України. Відзначено, що дуже короткий період (травень 1995 – початок 1996 рр.) на Дунаї існувала бригада річкових кораблів. Після цього тривалий час річкова складова Сил безпеки і оборони України була представлена лише частинами Державної прикордонної служби. Спробу відтворити річкову компоненту в складі ВМС зробили у 2013 – 2014 рр., однак вона виявилась нетривалою. З літа 2021 р. розпочалось активне освоєння Військово-Морськими Силами річкової акваторії Дніпра. Завдяки цьому в березні 2022 р. почалось формування річкової флотилії на Дніпрі. До її складу увійшли два окремі дивізіони річкових катерів (у Києві та Запоріжжі). Річкову флотилію спершу укомплектували мобілізованими цивільними катерами, а з осені 2022 р. почали надходити спеціально побудовані катери – як українського виробництва, так і передані країнами-партнерами в рамках військово-технічної допомоги. Крім того, були отримані і берегові ракетні (протикатерні) комплекси. Річкова флотилія ВМС Збройних Сил України виконує завдання, аналогічні тим, що виконували річкові флотилії часів Другої світової війни чи війни у В’єтнамі: підтримка наземних частин на березі та островах, висадка десантів, переправа через річку особового складу та вантажів, патрулювання річкової акваторії. Додатковою важливою функцією стала протиповітряна оборона.</p>2024-12-18T00:00:00+02:00Авторське право (c) 2024 Андрій Іванович Харук