Військово-науковий вісник

ДИНАМІКА ВІДНОСИН МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА З УКРАЇНОЮ В УМОВАХ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РОСІЇ

Лілія Юріївна Питльована, Анастасія Вікторівна Гнєвашева — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Рецензія на монографію: Віднянський С., Мартинов А. Російсько-українська війна та міжнародне співтовариство. Київ: Інститут історії України НАН України, 2023, 264 с.

НАРКОТИКИ, АРМІЯ, ВІЙНА: СИНТЕЗ ПАРАДОКСІВ У ПРИЗМІ ІСТОРИЧНОЇ РЕТРОСПЕКТИВИ

Руслан Володимирович Гула, Ірина Григоріївна Передерій — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розкрито основні історичні періоди процесів наркотизації військ під час ведення бойових дій упродовж історії людства – від найдавніших часів до 1989 р. Виявлені тенденції розвитку обігу та трансформації наркотичних речовин і проаналізовано їх вплив на повсякденну діяльність військ, у т.ч. в умовах збройного протистояння. З’ясовано особливості командно-адміністративної діяльності військово-політичного керівництва у процесах штучної інтенсифікації фізичних можливостей, підвищення бойових якостей та активації морально-психологічних якостей військовослужбовців, їх хоробрості та подолання стресу засобами наркотичних речовин у війнах минулого та сучасності. Окреслені попередні результати і проблеми використання наркотичних препаратів, суперечливий характер їх застосування у збройних конфліктах минулого та сучасності.

ЛІНІЯ АРПАДА – ОБОРОННА СПОРУДА У СХІДНИХ КАРПАТАХ ЧАСІВ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Олеся Миколаївна Куцька — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Дослідження розкриває підготовку гітлерівських військ до оборони по лінії Арпада та Червоної Армії до Східно-Карпатської операції; описує процес будівництва угорськими військами фортифікаційних споруд у Карпатах та особливості їх розміщення на території; визначає результативність бойових дій сторін у гірсько-лісовій місцевості наприкінці серпня – жовтні 1944 року та роль лінії Арпада в їх реалізації. З’ясовано: Червона Армія не прорвала оборону в Карпатах, а подолала гори, рухаючись за відступаючою 1-ю угорською армією. Обхід радянськими військами лінії Арпада не можна вважати її невдачею у горах. Це стратегічний маневр, який відбувся внаслідок невдалих штурмів укріплень противника 4-м Українським фронтом поряд із результативним наступом 1-го та 2-го Українських фронтів на інших напрямках

ОФІЦЕРИ ЛИТОВСЬКОЇ АРМІЇ, НАРОДЖЕНІ В УКРАЇНІ, У БОРОТЬБІ ЗА ВІЛЬНУ ЛИТВУ (1919-1923 рр.)

Артем Миколайович Петрик — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Ця публікація присвячена проблемі реституції спільного історичного спадку Литви та України доби відродження незалежності обох народів у першій чверті ХХ ст. До нього, з-поміж іншого, належать персоналії учасників визвольних змагань. У цій статті ми торкаємося поки малодослідженої і нечасто згадуваної теми – участі у збройній боротьбі за незалежність та соборність Литви (1919–1923 рр.) осіб, народжених на території сучасної України. Цей напрям наразі у стадії становлення як у литовській, так і в українській історичній науці. У нашій роботі виставлено наголос на такому локалізованому сегменті теми, як перебування уродженців України у складі офіцерського корпусу збройних сил Литви в період Війни за незалежність цієї балтійської країни.

СИСТЕМА ВІЙСЬКОВОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ПОЛЬСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1949 – 1991)

Лариса Романівна Шелестак — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У студії розглянуто та проаналізовано основні етапи становлення системи військового навчання студентів вищих навчальних закладів Польської Народної Республіки. Специфіка дослідження полягає у вивченні досвіду країни – члена Організації Варшавського договору, в якій військове навчання студентів вводилось за зразком системи військового навчання в Радянському Союзі. Метою автора – не порівняння систем військового навчання, а передусім висвітлення особливостей та правових аспектів військового вишколу студентів ПНР. Проаналізовано основні закони на ухвали, відповідно до яких впроваджувалась система військового вишколу, а також проводились її часті зміни та реформи. На основі використаних матеріалів та джерел, авторка дійшла висновків, що військова підготовка студентів вищих навчальних закладів ПНР була введена для збільшення чисельності навченого резерву, відповідно до окремих військових спеціальностей, які потребувало військо, яке було частиною Східного або Радянського блоку. Ця система пройшла низку змін та реформ і була ліквідована в результаті політичних змін у Польщі та геополітичних змін у світі, загалом, у 1991 р., через свою неактуальність та адаптацію польської армії до стандартів та вимог НАТО.

ДИПЛОМАТИЧНА, ВІЙСЬКОВА ТА ПРОПАГАНДИСТСЬКА ПІДГОТОВКА НЕОГОЛОШЕНОЇ РАДЯНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ВІЙНИ 1939 РОКУ У ДОСЛІДЖЕННЯХ СУЧАСНИХ ВІТЧИЗНЯНИХ НАУКОВЦІВ

Андрій Юрійович Щеглов — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті узагальнено основні дослідницькі підходи вітчизняної соціогуманітаристики до визначення характеру зовнішньої політики сталінського Радянського Союзу у спільній з гітлерівською Німеччиною підготовці агресії проти Польщі 17 вересня 1939 р. Включено в традиційне поле політико-правового дослідження вітчизняною історіографією подій «золотого вересня» 1939 р. – дипломатичного, військового та пропагандистського забезпечення вступу частин Українського фронту Червоної Армії на територію західноукраїнських земель, що входили до складу Польської Республіки. Основну увагу зосереджено на підготовці, змісті та способах поширення радянської пропаганди, маніпуляцій та дезінформації у процесі ідеологічного супроводу підготовки вступу радянських військ на територію Польщі восени 1939 р.

В основу методології дослідження покладено використання загальнофілософських, загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, які ґрунтуються на принципах науковості, об’єктивності, системності, комплексного міждисциплінарного аналізу підготовки зайняття Червоною Армією впродовж другої половини вересня 1939 р. південно-східних воєводств Польської держави із домінуючим українським населенням.

Наукова новизна полягає у комплексному розгляді на основі публікацій вітчизняних істориків першої чверті ХХІ ст. ідеологічно-пропагандистської складової агресивної зовнішньої політики СРСР відносно Польщі загалом та населення Західної України особливо в процесі розгортання Українського фронту до «визвольного походу».

Громадянський обов'язок захисту батьківщини – погляди префектів Варшавського герцогства на стан Національної гвардії

Wojciech Wlodarkiewicz, Marcin Melnyk — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядаються важливі питання громадянського обов'язку у Варшавському герцогстві (1807 – 1814) на прикладі Національної гвардії. Призов до армії завжди означав значну зміну способу життя. Захист батьківщини, охорона її безпеки є одним з основних громадянських обов'язків. Служба в Національній гвардії була прикладом перебування у двох сферах: цивільній та військовій. Поєднання обов'язків військовослужбовця з професійними обов'язками виявилося досить проблематичним. Це було важким фінансовим тягарем і значним втручанням у сферу приватного життя. Світло на цю проблему пролили результати опитувань, проведених серед префектів Варшавського, Познанського, Бидгощського та Ломжинського відділів. Це суттєво доповнило документацію центральних органів влади, яка відображає офіційну точку зору.

ОБОРОНА МАРІУПОЛЯ (24 ЛЮТОГО – 20 ТРАВНЯ 2022 р.)

Віталій Олександрович Бенчук , Володимир Васильович Трофимович — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Оборона Маріуполя 24 лютого – 20 травня 2022 р. є однією з найтрагічніших сторінок російсько-української війни. У повному оточенні опинилися понад 450 тисяч цивільного населення та Сили оборони України. Жителі міста були позбавлені базових потреб – їжі, води, тепла та безпечних умов життя, у результаті чого загинула невстановлена кількість жертв(за деякими підрахунками, щонайменше 20 тисяч осіб). Маріупольський гарнізон, проявивши мужність і героїзм, змушений був здатися у полон. У статті відображені бої за Маріуполь із аналізом загального розвитку подій, врахуванням військових, суспільних і міжнародних чинників. Таким чином авторам вдалося з’ясувати, що місто не було готове до оборони, її підготовка тривала вже в умовах боїв за нього. Ключовими подіями, що вплинули на його оточення, стали безперешкодний прохід російських військ зі сторони Криму, а також прорив лінії фронту на Волноваському напрямку. Захисники міста розділили його на чотири сектори оборони, роблячи все можливе для стримування ворога. Але останній мав колосальну перевагу в живій силі, озброєнні та військової техніки й тому поступово звужував кільце оборони. При захопленні міста агресори знищували його методично, квадрат за квадратом, піддаючи артилерійському та ракетно-бомбовому ударам цивільні об’єкти і мирне населення. Такі методи захоплення призвели до проведення аналогій із сирійським містом Алеппо, яке росіяни так само знищили. Маріуполь перетворився на місто-привид, населення якого зазнало справжніх жахіть. А для Сил оборони України бої за Маріуполь стали символом звитяги, витримки та вірності своїй Батьківщині.

УЧАСТЬ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У ВИШКОЛІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ (2022 – 2024 РР.)

Сергій Олексійович РУДЬКО — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано досвід організації та діяльності вишколу для Сил оборони України, що створила Велика Британія в період російсько-української війни з 2022 року. Висвітлено історію запровадження однієї з найбільших навчально-тренувальних місій для українських військових – Operation Interflex. Відзначено гнучкість та адаптивність цієї програми підготовки, яка базується на стандартах Королівських збройних сил і неодноразово була скорегована відповідно до ситуації на фронті та військових потреб ЗСУ. Відмічено внесок інших країн-партнерів у тренування українських військовослужбовців в рамках Operation Interflex. Охарактеризовані ключові напрямки підготовки військових ЗСУ на території Сполученого Королівства: базова загальновійськова підготовка новобранців; лідерські командирські та сержантські курси; навчання тактичних медиків, морських піхотинців, водолазів, саперів і капеланів; використання та застосування західної техніки та озброєння. Проаналізовано організацію тренування українських екіпажів протимінних кораблів «Черкаси» та «Чернігів» у рамках серії навчань під керівництвом Великої Британії «Sea Breeze» 2023 і 2024 років та «Joint Warrior-23-ІІ». Відзначено їх важливість для ефективного застосування наданих ВМС України протимінних кораблів, відпрацювання планування та проведення протимінних дій за стандартами НАТО та сумісності з підрозділами країн-партнерів. Проаналізовано діяльну участь Великої Британії в авіаційній коаліції, в рамках якої українські пілоти проходять перший етап навчання на літаках F-16. Зроблено висновок, що Сполучене Королівство зробило великий внесок у підвищення кваліфікації та підготовку українських військовослужбовців і підвищення бойових спроможностей та обороноздатності ЗСУ у ході відбиття російського вторгнення.

ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОБОРОННО-ПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Юрій Іванович Руснак — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто еволюцію нормативно-правового регулювання оборонно-промислового комплексу України в контексті російсько-української війни. Визначено, що ефективне функціонування оборонно-промислового комплексу є критично важливим і необхідним для забезпечення обороноздатності та національної безпеки держави. Зокрема, у статті звертається увага, як відбувалась трансформація законодавчої бази України в умовах гібридної збройної агресії російської федерації. Проаналізовано ключові нормативно-правові акти та документи, які приймались в Україні з 2014 по 2022 роки в умовах проведення Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил на Сході України. Крім того, здійснено аналіз основних нормативно-правових актів, які приймались в умовах широкомасштабної агресії російської федерації у 2022 році щодо регулювання оборонно-промислового комплексу України.

РІЧКОВА ФЛОТИЛІЯ ВІЙСЬКОВО-МОРСЬКИХ СИЛ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ ТА ЇЇ ПОПЕРЕДНИКИ

Андрій Іванович Харук — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто розвиток річкову компоненту ВМС Збройних Сил України. Відзначено, що дуже короткий період (травень 1995 – початок 1996 рр.) на Дунаї існувала бригада річкових кораблів. Після цього тривалий час річкова складова Сил безпеки і оборони України була представлена лише частинами Державної прикордонної служби. Спробу відтворити річкову компоненту в складі ВМС зробили у 2013 – 2014 рр., однак вона виявилась нетривалою. З літа 2021 р. розпочалось активне освоєння Військово-Морськими Силами річкової акваторії Дніпра. Завдяки цьому в березні 2022 р. почалось формування річкової флотилії на Дніпрі. До її складу увійшли два окремі дивізіони річкових катерів (у Києві та Запоріжжі). Річкову флотилію спершу укомплектували мобілізованими цивільними катерами, а з осені 2022 р. почали надходити спеціально побудовані катери – як українського виробництва, так і передані країнами-партнерами в рамках військово-технічної допомоги. Крім того, були отримані і берегові ракетні (протикатерні) комплекси. Річкова флотилія ВМС Збройних Сил України виконує завдання, аналогічні тим, що виконували річкові флотилії часів Другої світової війни чи війни у В’єтнамі: підтримка наземних частин на березі та островах, висадка десантів, переправа через річку особового складу та вантажів, патрулювання річкової акваторії. Додатковою важливою функцією стала протиповітряна оборона.

ВОЛИНСЬКА ГУБЕРНІЯ У БІЖЕНСЬКИХ ПРОЦЕСАХ ПЕРІОДУ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Олександр Йосипович Дем’янюк — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Проаналізовано фактори, які під час Першої світової війни привели до значного переміщення осіб різних національностей (переважно православного та іудейського віросповідань) вглиб російської держави. Адже в 1915-1916 роках саме Україна як частина Російської та Австро-Угорської імперій пережила масштабний потік біженців із заходу на схід. Військові дії змусили сотні тисяч людей покинути свої домівки та переселитися на територію центральних і східних губерній імперії.

Зокрема, під час наступу російської армії в Галичині у 1915 році багато українців були змушені евакуюватися вглиб імперії. Визначено пріоритетні евакуаційні шляхи через територію Волинської губернії, діяльність російських державних чиновників і представників місцевих органів влади щодо облаштування та опіки біженців, згадано про транспортування, розміщення та облік біженців, діяльність допомогових організацій.

Біженська криза, пережита не лише утікачами, але й жителями Волинської губернії, через яку пролягали евакуаційні маршрути, стала справжньою гуманітарною катастрофою для біженців і місцевих жителів. Евакуйовані часто втрачали зв'язок із родинами та близькими, що ще більше ускладнювало їхнє становище. Частина біженців з Галичини осідала на теренах Західної Волині, де заселялася в колишні садиби німецьких колоністів. Виселенців з Волинської губернії часто переселяли в межі Саратовської, Воронезької та інших губерній.

ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ КЛЮЧОВИХ ПОНЯТЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ В УКРАЇНІ

ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті задля уникнення подвійності тлумачень у подальших дослідженнях і рекомендаціях щодо приведення законодавчої, нормативно-правової та керівної баз документів у сфері оборони України, зокрема щодо організації територіальної оборони, авторами на основі опрацювання значного масиву інформації проведено історичний аналіз сутності визначення категорій «оборона», «територіальна оборона», їх співвідношення між собою, а також із функціями, заходами, завданнями територіальної оборони держави. Встановлено, що історія суперечності цих категорій та понять бере свій початок ще з часів СРСР і впродовж всього періоду незалежності не зазнала впорядкування та стандартизації.

ДІЯЛЬНІСТЬ РОЗВІДЧОГО ВІДДІЛУ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ У 1918 – 1920 РР.

Олег Леонідович Стецишин — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано діяльність військової розвідки Галицької армії в 1918 – 1920 рр. На основі архівних документів, спогадів та сучасних досліджень з’ясовано головні етапи формування Розвідчого відділу (РВ), який діяв при Начальній Команді Галицької армії (НКГА, інша абревіатура – НКУВ, Начальна Команда Українського Війська): становлення західноукраїнської військової розвідки, методи її діяльності, види розвідки та способи отримання розвідувальної інформації тощо. Отримані висновки проілюстровано конкретними прикладами з архівних джерел. Уточнено принципи комплектування Розвідвідділу ГА, його структуру та сферу відповідальності окремих працівників і відділів. При опрацюванні теми використано методи періодизації, а також історико-типологічний та історико-системний методи історичного дослідження. Встановлено, що діяльність Розвідчого відділу збройних сил Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР) відбувалася за тими ж лекалами, що й формування спеціальних служб інших держав, які виникли в Центрально-Східній Європі після розпаду імперій.

АДАПТАЦІЯ ЛЕГКИХ БАГАТОЦІЛЬОВИХ ГЕЛІКОПТЕРІВ ДО ВИКОНАННЯ УДАРНИХ ЗАВДАНЬ: ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД ПОЛЬЩІ

Анатолій Олександрович Каляєв, Лілія Василівна Скорич — ср, 18 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізові програм переобладнання легких багатоцільових гелікоптерів в ударні, які реалізовувались в Польщі з кінця 1960-х років і до початку ХХІ століття. Завдяки наявності власної виробничої бази і конструкторського бюро вдалось створити низку відповідних варіантів гелікоптерів Мі-2 і W-3. На початку 1970-х років Збройні сили Польщі отримали кілька варіантів Мі-2, здатних використовувати різні системи озброєння (стрілецьке озброєння, некеровані ракети або протитанкові керовані ракети). Аж до початку 2020-х років ці гелікоптери служили в частинах першої лінії, хоч і не зазнали за період служби жодної модернізації.

Мі-2, незважаючи на обмеженість льотних характеристик і слабке озброєння, використовувались як класичні ударні гелікоптери – альтернатива значно дорожчих Мі-24. Озброєні варіанти W-3 призначались для інших завдань – насамперед, забезпечення дій аеромобільних підрозділів. Ударні функції при цьому поставали як другорядні. Особливо слід відзначити озброєний рятувальний гелікоптер W-3PL, який з’явився на початку ХХІ століття і отримав повністю оновлене бортове обладнання, відповідне сучасним стандартам.