РОБОТА ВІЙСЬКОВО-ІСТОРИЧНИХ УСТАНОВ ПІД ЧАС ВСТАНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.30.2018.102-114Ключові слова:
військовий музей, полковий музей, дивізійний музей, музейна справаАнотація
На підставі проведеного дослідження автором розкрито умови, в яких функціонували військово-музейні установи, що перебували на території України. Підтверджено, що військово-музейна мережа є складовою державної музейної мережі і використовує в своїй роботі ті ж теоретичні, наукові та методичні підходи в організації музейної діяльності, які були вироблені в масштабі Радянської Республіки.
Дослідженням доведено, що жовтневий більшовицький переворот 1917 року став визначальним у роботі військово-історичних музеїв, в тому числі і на території України. Прийшовши до влади, більшовики орієнтували військові музеї на виховання людини на принципово нових ідеологічних установках. У числі засобів досягнення даних цілей використовували колекції, накопичені в музеях імператорської Росії.
У статті розглядаються особливості організації роботи військових музеїв щодо показу всіх видів класової боротьби. Автором представлено статистичні дані щодо кількісних показників військово-музейних установ, що перебували на той час на території України. За архівними матеріалами було реконструйовано певні події та долі державних діячів, що опікувалися долею та збереженням української військово-історичної спадщини.
Дослідженням встановлено, що твердий ідеологічний диктат з боку партійної й державної влади серйозно позначився на змісті всіх напрямів роботи українських військових музеїв у радянський період.Посилання
Полунин С. Военно-музейное строительство // Советские музеи. – 1932. – № 6. – С. 42.
Александрова Н.В. Российские военные музеи в первой трети XX века (из истории организации и деятельности). Дис… канд. ист. наук. – Москва. – 1997. – 245 c.
Остоженский Н. Музей «Жизнь Красных Армии и Флота» // Военное дело. 1920. – № 12. – С. 375-379.
Военный В. К вопросу о музее Красной Армии // Военный вестник. – 1922. – № 4. – С. 38.
Быков П. Переустройство Военно-морского музея // Морской сборник. – 1925. – № 7. – С. 131–139.
Давыдов А., Пещанский М. Артиллерийский исторический музей. Краткий исторический очерк. – М.: Госиздат, 1925. – С. 201-205.
Арендт В. Военно-исторический музей в Москве // Военный вестник. – 1926. № 25. – С. 19-24.
Якушин Н. Музей РККА // Военный вестник. – 1926. – № 35. – С. 34-38.
Василенко К. Решения съезда музейных работников в действии (об опыте Артиллерийского исторического музея) // Советский музей. – 1935. № 1. – С. 77–83.
Логинов Н. Центральный музей РККА // Советский музей. – 1938. – № 2. – С. 56-69.
Мацулевич В. Музей Красной Армии в Ленинграде // Военный вестник. – 1924. – № 12. – С. 52-54.
Лозенко Л. До історії Празького українського архіву // Генеза. – 1995. – №1/3. – С. 141-145.
Обідній М. Наші завдання в охороні пам’яток // УНМА. - Прага. – 1928. - Ч.1. – С. 10-11.
Мушинка М. Музей визвольної боротьби: історико-архівні нариси // Державний комітет архівів України, Асоціація україністів Словаччини, Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Словаччині. – К., 2005. –160 с.
Кузнецов А.М. Военные музеи и их роль в культурно-просветительной работе с военнослужащими. Дис. доктора исторических наук. – Москва. – 2009. – 535 с.
Рафиенко Е.Н. Становление и развитие советских историко-революционных музеев. Музеи революции и музеи Красной Армии. 1917 – конец 1920. Автореф... дис. к.ист.н. – М., 1987. – 378 с.
Александрова Н.В. Российские военные музеи в первой трети XX века (из истории организации и деятельности). Дис... к.ист.н. – М., 1997. – 245 с.
Российская музейная энциклопедия: В 8 т. – М., 2001. – Т. 1. – С. 109.
Галузевий державний архів СБУ, ф. 6, оп. 1, спр. 67093, т. 2135, арк. 4.
Галузевий державний архів СБУ, ф. 6, оп. 1, спр. 67093, т. 2135, арк. 134-135.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
