ІДЕОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ РОСІЇ НА УКРАЇНСЬКИЙ СОЦІУМ ГАЛИЧИНИ НАПЕРЕДОДНІ ТА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.32.2019.3-16Ключові слова:
Перша світова війна, Галичина, москвофільство, ідеологічний вплив, пропагандаАнотація
Початок ХХ століття ознаменував використання ідеології як інструменту зовнішньої політики. Росія у Першу світову війну вступила під гаслом звільнення поневоленого слов’янства, прагнучи реалізувати свою довоєнну стратегічну мету, розширити кордони імперії за рахунок Галичини, Буковини і Закарпаття.
Інструментом ідеологічної політики Російської імперії напередодні війни був панславізм, месіанська місія щодо слов’янських народів. Для експансії Росія також використовувала культурно-релігійний вплив та посилення через нього своєї політичної присутності в регіоні.
Для дискредитації українського національно-визвольного руху в Галичині напередодні війни російські урядові та політичні кола морально і, головне, матеріально підтримувалимосквофільство. Через москвофільські організації російський уряд мав можливість проводитине тільки антиукраїнську пропаганду серед галицьких українців, перетягуючи їх на свою сторону, але й антидержавну – з метою приєднання до Росії всіх українських етнографічних земель, що входили до складу Австро-Угорської монархії.
Посилання
Bihl W. 1990. Die Beziehungen zwischen Osterreich-Ungaru und Russland in bezug auf die galizische Frage 1908-1914. Calizienum die lahrhunderts wende. Wien; Munchen, s. 41.
Hornykiewicz T. 1966. Ereignisse in der Ukraine 1914-1922 deren Bedeutung und historische Hintergrunde. Philadelphia, s.56 71.
Wasilewski L. 1934. Kwestja ukrainska jako zagadnienie miedzynarodowe. Prace Ukrainskiego Instytutu Naukowego. Warszawa. T. 28, z. 1, s. 98
Андрусишин Б. 1998. Україна в роки Першої світової війни. Перша світова війна і слов’янські народи: матеріали міжнародної наукової конференції. Київ, с. 18.
Андрусяк М. 1935. Нариси з історії галицького москвофільства з портретами москвофільських діячів. Львів: Просвіта, с. 52.
Бахтурина А. 2000. Политика Российской империи в Восточной Галиции в годы Первой мировой войны. Москва: АИРО-ХХ, с. 41 42.
Берест І. Соціальне становище населення Східної Галичини і Західної Волині в роки Першої світової війни (автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. істор. наук: спец. 07.00.01 – Історія України) Львів, с. 6.
Верстюк В. 2004. Україна-Росія: виборювання ідентичності. Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХст. Київ. Т.1, с.68.
Год войны с 19 июля 1914 г. по 19 июля 1915 г. Высочайшие манифесты и воззвание Верховного главнокомандующего. 1915. Петроград, с. 11.
Гумецкий И. 1904. Значения Прикарпатья для России: Прикарпатье, будущее – второе Приамурье для России, в предстоящей ей борьбе с вероломною Западною Европою. Санкт-Петербург: Тип. В. Комарова, с.33.
Дело народных читален. 2014. Прикарпатская Русь. Львов. 20 октября, с.1.
Дергачов О. 1996. Українська державність у ХХ столітті. Київ: Політична думка, с.275.
Кінцева ціль Росії. 1916. Вістник Союза визволення України. Відень. Ч. 52. с.537–538.
Кулінич І. 1963. Україна в загарбницьких планах німецького імперіалізму(1900 1914 рр.). Київ, с.36 37.
Кураєв О. 2008. Українська проблема в політиці Берліна та Відня у Першій світовій війні (1914 1918). Київ: НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, с.14.
Куцька О. М. 2014. Воєнна пропаганда періоду Першої світової війни / О. М. Куцька. Перша світова війна у військово-історичному вимірі (до 100-річчя події): Збірка матеріалів Міжнародного наукового форуму. Львів: АСВ, c. 188 191.
Левинський В. 1917. Царская Россия и украинский вопрос. Женева: Изд. Укр. с. д. раб. Канады, с. 198.
Левицький К. 1926. Історія політичної думки галицьких українців (1848 1914). На підставі споминів і документів. Львів, с. 701.
Макарчук С. 2001. Москвофільство: документи і матеріали. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, с. 61.
Милюков П. 1915. Территориальные приобретения России. Чего ждет Россия от войны. Сб. статей. Санкт-Петербург, с. 20.
Мосієнко О. В. 2017. Аналіз результативності австро-угорської та російської пропаганди на Південно-Західному фронті Першої світової війни. Науково-теоретичний альманах «Грані». Дніпро, №11, с.30–35.
Науменко А. О. 2013. Бойова діяльність військ 11-ї армії у травні-вересні 1916 року. Воєнно-історичний вісник. №2, с. 46–55.
Освободительная война. 1914. Прикарпатская Русь. Львов. 6 октября, с.2 3.
Пасічник В. М. 2014. Російська імперська суспільна система: сутність, ознаки та етапи розвитку (злам ХІХ – ХХ ст.). Перша світова війна у військово-історичному вимірі (до 100-річчя події): Збірка матеріалів Міжнародного наукового форуму Львів: АСВ, c. 89–91.
Петрович І. 1915. Галичина під час російської окупації: серпень 1914 – червень 1915. Відень: Політична бібліотека. с. 7.
Ронге М. 1939. Разведка и контрразведка. Москва: Воениздат НКО СССР, с.106
Семенів В. (упор.). 2018. Московська окупація Галичини 1914 1917 рр. в свідченнях сучасників. Львів: Апріорі, с.26.
Современная Галичина. Этнографическое и культурно-политическое состояние ее в связи с национально-общественными настроениями.
Записка составленная при Военно-цензурном отделении Управления генерал-квартирмейстера Штаба главнокомандующего армиями Юго-Западного фронта (Июль 1914 г.). Б. м. 31 с. 10,12.
Струве П. 1914. Великая Россия и Святая Русь. Москва: Русская мысль. Кн. ХІІ, с.178.
Томашівський С. 1915. Галичина. Політико-історичний нарис з приводу війни. Львів. с. 18-32.
Украинский вопрос. 1914. Издание редакции журнала «Украинская жизнь». Санкт-Петербург: Электро-типография Н. Я. Стойковой, с. 91 92.
Уська У. 2004. Політика офіційного Відня та Галицького намісництва щодо русофільського руху в 1908 1914 рр.. Історичні та культурологічні студії. Львів: Ін-т українознавства НАН України, Вип. 3, с. 179.
Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАУК), ф. 442, оп.864, спр.279, 15 арк.
Щёголев С. Н. Украинское движение как современный этап южнорусского сепаратизма. Киев: Типография И. Н. Кушнерев и Ко, 1912, с. 3,5.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
