ОБОРОННЕ БУДІВНИЦТВО НА ТЛІ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧННОЇ СИТУАЦІЇ У СХІДНОМУ ПРИКАРПАТТІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ – ХІV ст.
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.32.2019.55-64Ключові слова:
мережа укріплень, оборонне будівництво, військово-політична ситуація, великокнязівська влада, Галицько-Волинська держава.Анотація
Складна військово-політична ситуація другої половини ХІІІ – ХІV ст. на галицько-волинських землях скупо відображена в писемних джерелах. Плідному археологічному вивченню цього періоду тривалий час перешкоджала відсутність надійної хронології старожитностей. Лише масштабні дослідження тогочасних напластувань з яскравими хронологічними маркерами (переважно, предметами імпорту), проведені автором у 1990-х роках минулого століття в головних центрах Галицько-Волинської держави цього періоду – Володимирі, Лучеську, Львові та Пересопниці, дозволили створити не лише хронологічну шкалу старожитностей т.зв. післямонгольського періоду але й з’ясувати низку особливостей суспільно-політичного розвитку українських земель напередодні втрати державності. Саме ця хронологічна шкала також дозволила продатувати масову появу укріплень у передгірській ділянці Східного Прикарпаття періодом XIII-XIV ст.
Саме на цей період припадає активна діяльність великокнязівської влади із освоєння передгірської території, внаслідок чого відбулися значні зміни у розселенні. Розбудова мережі укріплень на новоосвоєних територіях мала свої особливості. Вона відбувалась в умовах загострення в цей час військово-політичної ситуації навколо Галицько-Волинської держави. Характерною рисою оборонного будівництва Східного Прикарпаття цього періоду було широке залучення найсучасніших прийомів фортифікації, що відбувалося на тлі поглиблення військових контактів у центрально-європейському регіоні. Це були особливі форми наскельного дерев’яного будівництва, які робили фортеці неприступними навіть для досвідчених в облозі монгольських військ.
Посилання
Janusz B. 1918. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej, Lwów.
Liwoch R. 2003. Stan badań nad grodziskami wczesnośredniowiecznymi i z początków późnego średniowiecza na zachodniej Ukrainie (obwody: iwano-frankowski, lwowski i tarnopolski), „Materiały i sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego”, t. 24, s. 213-297.
Полное собрание русских летописей изданное по высочайшему повелению Императорскою археографическою коммисіею. 1908. Т. 2. Ипатьевская летопись. Изд. 2-е. М. 936 с.
Бандрівський М., Сулик Р. 1994. До проблеми походження міста Стрия. Міжнародна археологічна конференція "Еволюція розвитку слов'янських градів VIII—XIV ст. у передгір'ї Карпат і Татр", Львів, 27-29 вересня 1994 р.: Тези доповідей і повідомлень. Львів. C. 52-54.
Малевская М.В., Кос А.И., Рожко М.Ф., Шолохова Е.В. 1979. Архитектурно-археологические исследования во Львове и Львовской области, Археологические открытия 1978 г. Москва. С. 360–362.
Миська Роман. 2019. Дослідження карпатської архітектурно-археологічної експедиції на городищах у селищі Верхнє Синьовидне. Пам‘ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі; проблеми їх збереження та використання. Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції до 80-річчя від дня народження Михайла Рожка, 6-7 червня 2019 р., Львів; Урич. С. 14-15.
Погоральський Я., Миська Р., Ляска В. 2013. Верхньодністерське Підгір’я у X-XIV ст. Сolloquia russica. Series I, Vol. II. Przemyśl i ziemia Przemyska w strefie wpływów Ruskich X - połowa XIV w. / pod red. Vitalija Nagirnego i Tomasza Pudłockiego. Kraków. С. 11-31.
Рожко М. Ф. 1996. Тустань давньоруська наскельна фортеця. Київ: Наук. думка. 240 с.
Рожко М.Ф. 2016. Архітектура та система оборони Українських Карпат у княжу добу. Львів: БаК, 232 c.
Сулик Р. 1995. Скельний монастир у Розгірчі на Стрийщині. Скелі й печери в історії та культурі стародавнього населення України. Львів. С. 108–111.
Терський С. В. 2001. Пересопниця після Батия. Нові знахідки. Археологічні студії /Ін-тут археології НАНУ, Буков. центр археол. досл. при ЧДУ. Вип. 1. Київ; Чернівці: Прут. С. 217-223.
Терський С. В. 2001. До проблеми датування археологічного матеріалу періоду Галицько-Волинської держави. Наукові записки (Львівський історичний музей). Вип. X. Львів. С. 130-158.
Терський С. В. 2007. Історія Луцька у 3-х томах. Т. 1: Лучеськ X–XV ст. Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”. 252 с., іл.
Терський С. В. 2019. З історії дослідження археологічно-архітектурної пам’ятки «Скелі Довбуша» в с. Бубнище на Прикарпатті. Per aspera ad astra: до 100-річного ювілею відомого археолога Бориса Тимощука. Тези доповідей Міжнародної наукової семінару конференції, 8 квітня 2019 р., Чернівці: ЧНУ. С.103-105.
Терський С. В., Куценяк О. 2019. Розкопки Львівського історичного музею у с. Урич в 1973 р., Пам‘ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі; проблеми їх збереження та використання. Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції до 80-річчя від дня народження Михайла Рожка, 6-7 червня 2019 р., Львів; Урич. Львів, с. 10-11.
Тихомиров Н. А. 1950. “Список городов русских дальних и ближних“. Исторические записки, Ин-тут истории СССР АН СССР. Вип. 40. Москва. С.214–259.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
