ОБОРОННЕ БУДІВНИЦТВО НА ТЛІ ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧННОЇ СИТУАЦІЇ У СХІДНОМУ ПРИКАРПАТТІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ – ХІV ст.

Автор(и)

  • Святослав Володимирович Терський Національний університет «Львівська політехніка», Україна https://orcid.org/0000-0003-0177-8087

DOI:

https://doi.org/10.33577/2313-5603.32.2019.55-64

Ключові слова:

мережа укріплень, оборонне будівництво, військово-політична ситуація, великокнязівська влада, Галицько-Волинська держава.

Анотація

Складна військово-політична ситуація другої половини ХІІІ – ХІV ст. на галицько-волинських землях скупо відображена в писемних джерелах. Плідному археологічному вивченню цього періоду тривалий час перешкоджала відсутність надійної хронології старожитностей. Лише масштабні дослідження тогочасних напластувань з яскравими хронологічними маркерами (переважно, предметами імпорту), проведені автором у 1990-х роках минулого століття в головних центрах Галицько-Волинської держави цього періоду – Володимирі, Лучеську, Львові та Пересопниці, дозволили створити не лише хронологічну шкалу старожитностей т.зв. післямонгольського періоду але й з’ясувати низку особливостей суспільно-політичного розвитку українських земель напередодні втрати державності. Саме ця хронологічна шкала також дозволила продатувати масову появу укріплень у передгірській ділянці Східного Прикарпаття періодом XIII-XIV ст.

Саме на цей період припадає активна діяльність великокнязівської влади із освоєння передгірської території, внаслідок чого відбулися значні зміни у розселенні. Розбудова мережі укріплень на новоосвоєних територіях мала свої особливості. Вона відбувалась в умовах загострення в цей час військово-політичної ситуації навколо Галицько-Волинської держави. Характерною рисою оборонного будівництва Східного Прикарпаття цього періоду було широке залучення найсучасніших прийомів фортифікації, що відбувалося на тлі поглиблення військових контактів у центрально-європейському регіоні. Це були особливі форми наскельного дерев’яного будівництва, які робили фортеці неприступними навіть для досвідчених в облозі монгольських військ.

Біографія автора

Святослав Володимирович Терський, Національний університет «Львівська політехніка»

професор кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини

Посилання

Janusz B. 1918. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej, Lwów.

Liwoch R. 2003. Stan badań nad grodziskami wczesnośredniowiecznymi i z początków późnego średniowiecza na zachodniej Ukrainie (obwody: iwano-frankowski, lwowski i tarnopolski), „Materiały i sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego”, t. 24, s. 213-297.

Полное собрание русских летописей изданное по высочайшему повелению Императорскою археографическою коммисіею. 1908. Т. 2. Ипатьевская летопись. Изд. 2-е. М. 936 с.

Бандрівський М., Сулик Р. 1994. До проблеми походження міста Стрия. Міжнародна археологічна конференція "Еволюція розвитку слов'янських градів VIII—XIV ст. у передгір'ї Карпат і Татр", Львів, 27-29 вересня 1994 р.: Тези доповідей і повідомлень. Львів. C. 52-54.

Малевская М.В., Кос А.И., Рожко М.Ф., Шолохова Е.В. 1979. Архитектурно-археологические исследования во Львове и Львовской области, Археологические открытия 1978 г. Москва. С. 360–362.

Миська Роман. 2019. Дослідження карпатської архітектурно-археологічної експедиції на городищах у селищі Верхнє Синьовидне. Пам‘ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі; проблеми їх збереження та використання. Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції до 80-річчя від дня народження Михайла Рожка, 6-7 червня 2019 р., Львів; Урич. С. 14-15.

Погоральський Я., Миська Р., Ляска В. 2013. Верхньодністерське Підгір’я у X-XIV ст. Сolloquia russica. Series I, Vol. II. Przemyśl i ziemia Przemyska w strefie wpływów Ruskich X - połowa XIV w. / pod red. Vitalija Nagirnego i Tomasza Pudłockiego. Kraków. С. 11-31.

Рожко М. Ф. 1996. Тустань давньоруська наскельна фортеця. Київ: Наук. думка. 240 с.

Рожко М.Ф. 2016. Архітектура та система оборони Українських Карпат у княжу добу. Львів: БаК, 232 c.

Сулик Р. 1995. Скельний монастир у Розгірчі на Стрийщині. Скелі й печери в історії та культурі стародавнього населення України. Львів. С. 108–111.

Терський С. В. 2001. Пересопниця після Батия. Нові знахідки. Археологічні студії /Ін-тут археології НАНУ, Буков. центр археол. досл. при ЧДУ. Вип. 1. Київ; Чернівці: Прут. С. 217-223.

Терський С. В. 2001. До проблеми датування археологічного матеріалу періоду Галицько-Волинської держави. Наукові записки (Львівський історичний музей). Вип. X. Львів. С. 130-158.

Терський С. В. 2007. Історія Луцька у 3-х томах. Т. 1: Лучеськ X–XV ст. Львів: Вид-во Національного університету “Львівська політехніка”. 252 с., іл.

Терський С. В. 2019. З історії дослідження археологічно-архітектурної пам’ятки «Скелі Довбуша» в с. Бубнище на Прикарпатті. Per aspera ad astra: до 100-річного ювілею відомого археолога Бориса Тимощука. Тези доповідей Міжнародної наукової семінару конференції, 8 квітня 2019 р., Чернівці: ЧНУ. С.103-105.

Терський С. В., Куценяк О. 2019. Розкопки Львівського історичного музею у с. Урич в 1973 р., Пам‘ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі; проблеми їх збереження та використання. Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції до 80-річчя від дня народження Михайла Рожка, 6-7 червня 2019 р., Львів; Урич. Львів, с. 10-11.

Тихомиров Н. А. 1950. “Список городов русских дальних и ближних“. Исторические записки, Ин-тут истории СССР АН СССР. Вип. 40. Москва. С.214–259.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-11-07

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ