ГАРМАТНИЙ ПАРК ТА ОСОБИСТА ЗБРОЯ ОФІЦЕРІВ-АРТИЛЕРИСТІВ ПЕРІОДУ НАЦІОНАЛЬНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ 1917–1921 РР.: ТАКТИКО-ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
DOI:
https://doi.org/10.33577/2313-5603.43.2025.317-329Анотація
У статті висвітлені особливості матеріально-технічного забезпечення офіцерів української артилерії в період Української революції 1917–1921 рр. Наведено приклади основних зразків артилерійського озброєння, яке використовували українські офіцери-артилеристи на фронтах революції та подано їх основні технічні характеристики. Особливу увагу присвячено висвітленню особистої зброї артилерійських офіцерів та наведено приклади найбільш поширених серед офіцерів зразків стрілецького озброєння в період Української революції 1917–1921 рр.
З’ясовано, що гарматний парк офіцерів-артилеристів українських армій революційного періоду 1917–1921 рр. був організований відповідно до матеріально-технічних можливостей УНР та ЗУНР. Доведено, що Наддніпрянські офіцери-гармаші мали на озброєнні артилерійські системи, боєприпаси та особисту зброю переважно російського походження, а галицькі артилеристи здебільшого послуговувались гарматами німецького виробництва, а стрілецька зброя виготовлялася на австрійських, німецьких та бельгійських заводах.
Посилання
Барсуков Е. (1948). Артиллерия российской армии. Т. 1., Москва, 390 с.
Барсуков Е. (1948). Артиллерия российской армии. Т. 2., Москва, 613 с.
Вістник Державного Секретаріату Військових справ. (1919 р.). 6-те вид. Станиславів, 1918-1919.
Курилюк Я. (1958). 1-й гарматний полк УГА. Українська Галицька Армія: Матеріали до історії. Т. 1., Вінніпеґ, с. 181–183.
Латухин А. (1979). Бог войн., Москва, 256 с.
Ликсо В., Шунков В., Обухович А. (2014). Полная энциклопедия вооружении и боевои техники (1914–1918). Военная энциклопедия., Москва, 240 с.
Патриляк Б. (2017). Стрілецька зброя доби українських визвольних змагань (1917–1921 рр.) у зібранні
Національного музею історії України. Науковий вісник Національного музею історії України. Збірник наукових праць. №2. Київ, с. 166–172.
Патриляк Б. (2018). Холодна зброя доби визвольних змагань (1917–1921 рр.) у зібранні Національного музею історії України. Науковий вісник Національного музею історії України. №3. Київ, с. 151–156.
Рогозний Г. Спогади сотника Грицька Рогозного про Другии Зимовии похід. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Rohoznyi_Hryts/Spohady_pro_Druhyi_ Zymovyi_pokhid.pdf? (дата звернення: 7.03.2023).
Стеців Я. (2024). Старшини–артилеристи українських армій періоду Української революції (1917—1921 рр.): дис. на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 032 – Історія та археологія. Львів, 270 с.
Ткачук П. (2003). Участь Романа Дашкевича у зміцненні артилерійських підрозділів Армії УНР. Вісник Національного університету «Львівська Політехніка»: Держава та армія. № 474. Львів, с. 13–18.
Ткачук П. (2004). Артилерія збройних формувань Української революції (1917–1921 рр.): дис. на здобуття наукового ступеня к.і.н. зі спеціальності 07.00.01 – Історія України. Львів, 197 с.
Ткачук П., Харук А., Красюк О. (2016). Польова артилерія Другої світової війни: Історичний нарис. Національна академія сухопутних військ., Львів, 194 с.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Фонд 1078. Опис 2. Справа 5., 149 арк.
Шанковський Л. (1999). Українська Галицька Армія. Воєнно-історична студія, Львів, 396 с.
Широкород А. (2000). Энциклопедия отечественной артиллерии., Минск, 1156 с.
Штик Т. (2001). Техніка і зброя доби визвольних змагань. Пам’ятки України: історія та культура. №1–2. с. 66–79.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат, цифр і прізвищ несуть автори матеріалів.
2. Редакція матеріали не повертає.
3. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі.
4. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, у якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
