Політика академічної доброчесноті та публікаційної етики
Основні положення
Редакційна колегія журналу дотримується міжнародних стандартів публікаційної етики, ґрунтуючись на рекомендаціях Комітету з етики наукових публікацій (COPE) та Publishing Ethics Resource Kit видавництва Elsevier. В основі діяльності – науковість, об’єктивність, професіоналізм та дотримання принципів прозорості й конфіденційності. Рішення про публікацію ухвалюються виключно з огляду на академічну цінність рукопису та висновки рецензентів. Інтелектуальний зміст оцінюється незалежно від раси, статі, орієнтації, національності, релігії чи політичних поглядів авторів. Редакційна колегія зобов’язується зберігати редакційну таємницю і не розголошувати інформацію про авторів чи зміст поданих матеріалів третім особам. Неопубліковані дані, отримані в процесі редагування чи рецензування, не можуть використовуватися у власних дослідженнях без письмової згоди авторів.
Етика редакційної діяльності
Редакція може відхилити рукопис у випадку відсутності наукової новизни чи практичної значущості, невідповідності тематиці журналу, недотримання вимог до оформлення або у разі виявлення плагіату чи матеріалів, створених автоматичними перекладачами. Якщо під час розгляду чи після публікації виявлено серйозні порушення (плагіат, фальсифікація, фабрикація даних, дублювання), редакція залишає за собою право відкликати статтю, повідомивши про це авторів та зацікавлені установи.
У разі виникнення конфліктних ситуацій редакційна колегія діє відповідно до принципів COPE, організовуючи обговорення з авторами та рецензентами для справедливого вирішення спірних питань.
Принципи діяльності рецензентів
Рецензенти виконують експертизу рукописів неупереджено та з дотриманням конфіденційності. Вони оцінюють якість теоретичної та експериментальної роботи, її інтерпретацію і наукову новизну, звертають увагу на належне цитування джерел, а у випадку виявлення значних текстових збігів або можливого плагіату повідомляють редакцію.
Рецензенти не мають права використовувати інформацію з рукописів для власної вигоди. У випадку конфлікту інтересів вони повинні повідомити про це редакцію та відмовитися від оцінювання. Від рецензентів очікується аргументоване пояснення своїх висновків та рекомендацій, яке допоможе як редакції, так і авторам.
Принципи діяльності авторів
Автори несуть відповідальність за достовірність і новизну представлених результатів, правильність оформлення посилань та цитувань, а також за відсутність плагіату й надмірного самоцитування. Подання статті підтверджує, що вона не перебуває на розгляді в іншому виданні та не була раніше опублікована. Усі особи, які зробили істотний внесок у дослідження, мають бути зазначені як співавтори, тоді як формальне авторство не допускається.
У випадку виявлення серйозних помилок чи неточностей автори повинні невідкладно повідомити редакцію та співпрацювати у їх виправленні або відкликанні статті. Вони також зобов’язані декларувати всі джерела фінансування дослідження та будь-які потенційні конфлікти інтересів.
Подання статті означає, що всі автори:
- зробили істотний внесок у концепцію/дизайн або збирання, аналіз, інтерпретацію даних;
- підготували рукопис або критично його доопрацювали за інтелектуальним змістом;
- затвердили версію для публікації;
- несуть відповідальність за всі аспекти роботи і забезпечують цілісність та точність.
Конфіденційність
Редактор і редакційна колегія не розголошують інформацію про представлені рукописи (авторів, теми, тексти тощо). Будь-який рукопис, отриманий для рецензування, розглядається як конфіденційний документ. Редактор і редакційна колегія зобов’язуються без необхідності не розкривати інформацію про прийняті рукописи, за винятком авторів, рецензентів, інших наукових консультантів і видавця.
Вирішення конфлікту інтересів
Неопубліковані матеріали не повинні використовуватися у будь-яких дослідженнях редактора, рецензентів або інших осіб без письмового погодження авторів.
Редактори, рецензенти та наукові консультанти зобов’язуються брати самовідвід від розгляду рукописів у разі наявності конфліктів інтересів внаслідок конкурентних, спільних та інших взаємодій і відносин з авторами, компаніями, іншими організаціями, пов’язаними з рукописом.
Редакційна колегія зобов’язується приймати відповідні заходи у разі виникнення конфліктних ситуацій і претензій, що стосуються рукописів або опублікованих матеріалів.
Редакція журналу може вирішувати питання щодо претензій або сумнівів відносно неправомірних дій, що стосуються досліджень або публікацій, висунутих читачами, рецензентами або іншими особами. Крім того, видавництво залишає за собою право інформувати читачів про вирішення конфліктних ситуацій.
Етичні норми
Усі дослідження, що передбачають участь людей, повинні мати офіційне схвалення відповідного етичного комітету при установі, де виконувалася робота. У рукописах, що містять результати опитувань чи інтерв’ю, автори мають підтвердити, що участь респондентів була добровільною, отримано їхню письмову інформовану згоду (у тому числі на публікацію результатів), а також забезпечено конфіденційність, анонімність і недопущення дискримінації чи примусу.
Етичність проведеного дослідження повинна бути належним чином обґрунтована й, за можливості, підтверджена посиланням на міжнародні професійні стандарти – такі як Кодекс етики Американської соціологічної асоціації (1997), Міжнародний кодекс ICC/ESOMAR (2025) або Керівництво Європейської комісії з етики та захисту даних (2021). Звітуючи про результати, автори зобов’язані зазначити, що дослідження було проведене у відповідності з чинними національними та міжнародними етичними вимогами. Якщо проект не потребував формального етичного схвалення, автори повинні надати офіційне підтвердження про виняток або послатися на норми законодавства, які це передбачають.
Використання штучного інтелекту
Журнал дотримується сучасних рекомендацій WAME та Elsevier. Генеративні системи штучного інтелекту не можуть вважатися авторами чи співавторами публікацій. Їх використання допускається лише як інструмент для покращення стилю та структури тексту, і про нього потрібно повідомити у статті (зазначивши назву інструмента, версію та запит). Використання ШІ для створення або редагування зображень, графіків чи таблиць заборонене, окрім випадків, коли це є частиною наукової методики.
Обмін даними та дискусія після публікації
Журнал підтримує принципи відкритості та прозорості, але доступ до даних, що лежать в основі дослідження, можливий лише за офіційним запитом і за згодою авторів. Усі публікації індексуються з присвоєнням DOI, що дає змогу вести дискусії на платформі PubPeer. Редакція заохочує післяпублікаційні обговорення, які мають залишатися професійними та етичними.
Рекламна політика
Журнал не приймає жодних форм реклами. Редакційна незалежність та академічна доброчесність є пріоритетом.
Політика антиплагіату
«Військово-науковий вісник» приймає до розгляду та публікації лише оригінальні рукописи досліджень – матеріали, які не були опубліковані раніше та не подані для публікації в інші журнали чи видання.
Для перевірки рукописів на наявність текстових запозичень використовується програмне забезпечення StrikePlagiarism.
Редакційна колегія вважає плагіат у наукових публікаціях грубим порушенням етичних норм, що суперечить принципам розділу «Публікаційна етика». Усі виявлені випадки плагіату підлягають ретельному аналізу. Редакція залишає за собою право не допустити рукопис до рецензування у разі порушення стандартів академічної доброчесності.
Критерії оцінювання оригінальності
Подані рукописи оцінюються за такими показниками:
- понад 80 % оригінальності – матеріал допускається до подальшого розгляду;
- від 70 % до 80 % – автору необхідно перевірити правильність оформлення цитувань та посилань;
- менше 70 % оригінальності – матеріал не приймається до розгляду.
Додатково визначено, що з одного джерела не допускається більше 3 % запозичень.
Відсоток текстових збігів визначається автоматизованим програмним забезпеченням із використанням локальних і відкритих інтернет-баз даних. Остаточний висновок робиться редакційною колегією на підставі детального аналізу звіту.
Виявлення плагіату після публікації
У випадку, якщо факт текстового запозичення буде виявлений після публікації, редакція проводить додаткове розслідування. Автор обов’язково інформується про обставини справи. Якщо підтверджується порушення етичних норм, стаття може бути відкликана відповідно до порядку ретракції.
