УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ В ПРАЦЯХ ВІЙСЬКОВИХ І ПОЛІТИЧНИХ ДІЯЧІВ ДОБИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ 1917 – 1921 РОКІВ

Автор(и)

  • Олександр Йосипович Дем’янюк Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, м. Луцьк., Україна https://orcid.org/0000-0002-0034-5768

DOI:

https://doi.org/10.33577/2313-5603.45.2026.3-17

Анотація

У статті проаналізовано публікації учасників визвольних змагань доби Української революції 1917 – 1921 років. Увагу зосереджено на позиції авторів щодо формування української національної ідеї в 20-х роках ХХ століття. Перебуваючи в еміграції, представники різних українських політичних сил та рухів із позицій власної ідеології й самосвідомості аналізували причини поразки, здебільшого звинувачуючи в цьому політичних опонентів чи зовнішніх ворогів. Політики й військові діячі, яким вдалося стати вище політичних амбіцій, намагалися реалістично оцінити тодішній стан національної ідеї, її сприйняття різними прошарками українського суспільства за кордоном. Більшість своїх думок щодо перспектив розвитку української національної (державницької, консолідуційної) ідеї висловлювалися на сторінках їхніх праць чи періодичних видань української діаспори. З огляду на обсяг статті, нами розглянуто наукові та публіцистичні публікації трьох діячів цієї доби.

У працях В’ячеслава Липинського (політика і, певною мірою, військового), зокрема у «Листах до братів-хліборобів про ідею і організацію українського монархізму», обґрунтовується концепція «територіального патріотизму», де визначальну роль покликана відігравати нація, яку необхідно сформувати.

Дмитро Донцов (політик і публіцист) на сторінках досліджень «Підстави нашої політики» та «Націоналізм» виступав за побудову української національної держави на засадах консенсусу широких народних мас, що передбачало наповнення української ідеї «цілком новим духом», який асоціюється з націоналізмом.

У статтях Всеволода Петріва (генерал-хорунжий, автор військово-історичних досліджень), насамперед у «Досвіді минулого (спогад на часі)», «Про значіння селянства в житті держави» та «Споминах з часів української революції (1917 – 1921)» проглядається переконання автора щодо важливості селянства та інтелігенції для реалізації національної ідеї й побудови держави.

Обраний напрямок дослідження дозволяє визначити відмінності в позиціях цих українських діячів щодо наповнення змістом поняття української національної ідеї.

Біографія автора

Олександр Йосипович Дем’янюк , Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти, м. Луцьк.

професор кафедри педагогіки та психології

Посилання

Авер’янова Н. (2008). Українська національна ідея в творчості В’ячеслава Липинського та її роль в сучасному державотворенні. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознаство. Вип. 12. С. 40–43.

Дем’янюк О. (2013). Державна організація українців: погляд В. Липинського. Минуле і сучасне Волині та Полісся. Локачинський район і Затурці в історії України та Волині. Наук. зб. Вип. 46. Луцьк : «Волинські старожитності». С. 10–13.

Донцов Д. (1921). Підстави нашої політики. Відень : Видавництво Донцових. 212 с.

Донцов Д. І. (1991). Історія розвитку української державної ідеї. Київ: [б.в.] 43 с.

Донцов Д. І. (2017). Націоналізм. Київ : ФОП Стебляк. 256 с.

Кирик Л. Еволюція концепції українського державотворення в історико-політологічній спадщині В’ячеслава Липинського. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознаство. Вип. 12. С. 38–40.

Кралюк П. (2016). Трагічне русофільство Михайла Грушевського. URL:https:// www.radiosvoboda.org/a/28010816.html (дата звернення: 29.01.2026).

Липинський В. (1995). Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. Повне зібрання творів, архів, студії. Київ; Філадельфія. Т. 6. Кн. 1. 470 с.

Липинський В. (2010). Листи до братів-хліборобів. Про ідею і організацію українського монархізму. В’ячеслав Липинський та його доба: Кн. 1. Київ : Темпора. С. 92–214.

Муляр В. (2024). Дмитро Донцов: до питання про національну ідею. Вісник Львівського університету. Серія філос.-політолог. студії. Вип. 52. С. 175¬–182.

Пержун В. В. (2011). Ідеологія «чинного націоналізму» Дмитра Донцова: історія та сучасність. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. № 1. С. 26–30.

Петрів В. (1945). Во ім’я дорогої ідеї. Український шлях. 1 квітня.

Петрів В. (2002). Спомини з часів української революції (1917–1921). Військово-історичні праці. Спомини. Київ : Поліграфкнига. С. 237–623.

Петрів В. (2004,a). Досвід минулого (спогад на часі). Військово-історичні праці. Листи. Київ : Українська Видавнича Спілка. С. 310–313.

Петрів В. (2004,b). Про значіння селянства в житті держави. Військово-історичні праці. Листи. Київ : Українська Видавнича Спілка. С. 86–91.

Поцюрко О. Ю. (2012). Ідея національної свободи у творчій спадщині В’ячеслава Липинського. Гілея: науковий вісник. Вип. 64. С. 342–347.

Сосновський М. (1974). Дмитро Донцов. Політичний портрет: з історії розвитку ідеології українського націоналізму. Нью-Йорк; Торонто: Trident International. 479 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-24

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ