ШВЕДСЬКА МОДЕЛЬ ВІЙСЬКОВОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНИ У 2022–2025 РОКАХ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз еволюції військової підтримки України з боку Королівства Швеція у 2022–2025 роках як цілісної державної моделі, що поєднує фінансові, інституційні, військово-технічні та оборонно-промислові інструменти. Доведено, що від початку повномасштабної російської агресії Стокгольм відмовився від підходу епізодичних поставок і вибудував системну архітектуру допомоги, інтегровану у власне бюджетне та оборонне планування. Простежено поетапний перехід від масових постачань переносних протитанкових засобів до передачі важких платформ оперативного рівня, зокрема бойових машин піхоти, самохідної артилерії та танків, а також формування повітряного і морського компонентів підтримки через системи протиповітряної оборони, літаки дальнього радіолокаційного виявлення, ракети й бойові катери. Методологічною основою дослідження є поєднання інституційного, структурно-функціонального та порівняльно-аналітичного підходів, що дозволяє розглядати військову допомогу не як сукупність рішень, а як інструмент довгострокової безпекової політики. Емпіричну базу становлять офіційні документи органів влади Швеції, матеріали парламенту та урядових відомств, аналітичні публікації профільних ресурсів і повідомлення міжнародних медіа. Показано, що ключовою рисою шведського підходу стала інституціоналізація підтримки через багаторічні фінансові рамки, участь у коаліційних механізмах Ukraine Defence Contact Group, а також залучення національного оборонно-промислового комплексу до виробництва, модернізації та логістичного супроводу озброєння для України. Особливу увагу приділено переходу до оборонно-промислового партнерства у 2024–2025 роках через «данську схему» закупівель, ініціативу ZBROYARI та спільні виробничі проєкти, що трансформували Україну з отримувача допомоги у співучасника європейської оборонної екосистеми. Теоретична новизна полягає в концептуалізації «шведської моделі» як окремого типу державної політики безпекової підтримки. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для аналізу інших форматів міжнародної військової допомоги та розробки механізмів довгострокового оборонного партнерства.