ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ САМОХІДНИХ АРТИЛЕРІЙСЬКИХ УСТАНОВОК НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ШАСІ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)

Анотація

У статті досліджується процес розвитку артилерійського озброєння на автомобільному шасі в межах концепції Truck-Mounted Gun (TMG) як одного з ключових напрямів трансформації сучасної артилерії. На прикладі колісних самохідних артилерійських систем CAESAR, Hawkeye та G6 Rhino проаналізовано еволюцію підходів до поєднання вогневої потужності, мобільності та стратегічної транспортабельності артилерійських засобів.

Особливу увагу приділено конструктивним і тактико-технічним особливостям зазначених систем, зокрема застосуванню автомобільних шасі різної вантажопідйомності, автоматизованих систем управління вогнем, технологій зменшеної віддачі та гідравлічних стабілізаторів. У статті показано, що CAESAR репрезентує важкий сегмент TMG, орієнтований на далекобійну вогневу підтримку у конфліктах високої інтенсивності; Hawkeye — легкий експедиційний напрям, спрямований на забезпечення повітряно-мобільних і швидкореагуючих підрозділів; G6 Rhino — приклад важкої колісної артилерії з підвищеним рівнем захищеності, призначеної для дій у високоінтенсивному бойовому середовищі.

Колісні артилерійські системи типу TMG сформували окремий і стійкий напрям розвитку сучасної артилерії, що зумовлений зростанням вимог до оперативної та стратегічної мобільності, скороченням часу розгортання і підвищенням живучості артилерійських підрозділів в умовах сучасної контрбатарейної боротьби.

На основі порівняльного аналізу зроблено висновок, що концепція TMG не є уніфікованим рішенням, а реалізується у кількох функціональних варіантах залежно від військово-доктринальних потреб держав-розробників. Узагальнення бойового та експлуатаційного досвіду свідчить про зростання ролі колісних самохідних артилерійських установок як ефективного доповнення до гусеничних САУ та буксированої артилерії у сучасних і майбутніх збройних конфліктах.